М’яко падає сніг.
І згадалася мама.
Я б усе віддала,
Щоб у цю зимну мить
Опинитися там,
І всіма кольорами
Показати любов,
Ту, що справжня…
Не спить
Моя мама
Вона
Береже в домі вогник,
Щоби тепло було
В ці вітри й холоди.
Її мудрість в очах.
І чекає невтомно,
Коли діти до неї приїдуть туди.
І виходить надвір.
І до вікон підходить.
Але тихо кругом.
М’яко падає сніг.
Моя мама не спить.
І чекає додому.
І у ангелів просить
Тільки рівних доріг.
Для дітей. Не для себе.
Віддала б що завгодно!
Вітер диха замерзло
Ні на мить не стиха…
Як чудово, коли
В мить зимову й холодну
Зігріває теплом
Материнська рука…
2010, грудень