
Такого снігопаду,
Такої завірюхи
Давно не знали у таку пору́.
А сніг не знав і падав,
І сипався щодуху
Від того було добре
В Протасовім Яру.
Рясніли лижі й сані.
Мелькали гарні дошки,
Дівчата й хлопці
Снігом замелись.
І не було там місця
Для суму. Навіть трошки.
Зате з гори з’їжджали
Щасливі сотні лиць.
А ще було там тепло.
Хоч дихало морозом,
Змішались люди-лижі,
І час в снігу пропав.
Такого снігопаду
Чекали так багато
Сердець, що не байдужі
До цих зимових справ.
2009
2 коментарі “Зима у Протасовому Яру”
Хочу видеть и ощущать эту красоту!
Погода прямо зараз вносить свої корективи, тому краса Протасового Яру залишається у памяті. У реальності у нас на вулиці дощ, під ногами якась мутна субстанція, а на календарі… свято наближається :)