… накрила небом.
І годинник на зап’ясті.
Мені сказав, що вже
Осінньо-жовтий час.
А у житті все як завжди:
Потреба в щасті
Без зайвих роздумів…
З мереживом прикрас
Кленового, каштанового листя.
З суцільно жовтим
Угорі та унизу.
Іду своїм уже осіннім містом.
Іду по золоту.
І у думках своїх несу
Неписані слова…
Чиїсь обличчя,
Ідуть назустріч.
Згадки… Кольори.
Моєму місту
Осінь дуже личить…
І тільки листя
Жовто падає згори.
Літературний аналіз вірша “Жовтий жовтень” Марини Кузьменко про гармонію осіннього міста та мить спокійного споглядання
Тематика
Головна тема вірша “Жовтий жовтень” — осінь, яка виражається в золотих відтінках жовтня, коли місто набуває особливого вигляду, ніби покриваючись шаром золотистого листя. Лірична героїня милується осінньою красою свого міста, відчуваючи його особливу гармонію в цю пору року. У вірші осінь постає як час затишку, краси, спокою, що спонукає до рефлексії та споглядання.
Ідейний зміст
Ідея вірша “Жовтий жовтень” полягає у підкресленні здатності осені пробуджувати в людині особливі відчуття: милування красою, легкий сум і відчуття тепла від спогадів, що викликають кольори навколо. Лірична героїня, ідучи “по золоту” осіннього міста, відчуває глибокий зв’язок із ним, з його барвами, атмосферою. Осінь символізує для неї час спокою та гармонії, коли спогади та неписані слова спливають у думках.
Образи та символи
- Осіннє жовте небо: цей образ підкреслює перетворення природи, коли осінь фарбує не лише листя, але й усе навколо, створюючи атмосферу тепла і спокою.
- Годинник на зап’ясті: символ плинності часу, який відзначає “осінньо-жовтий час”, підказуючи ліричній героїні, що осінь — особливий період у циклі природи і життя.
- Кленове і каштанове листя: образи, що уособлюють красу осінньої природи, яка огортає місто та його жителів, створюючи затишну, майже святкову атмосферу.
- Золото під ногами: символічне сприйняття листя, яке стало дорогоцінністю в очах героїні, показуючи її вдячне ставлення до осені.
Мотиви
- Мотив краси осені: лірична героїня захоплюється осінніми кольорами та атмосферою, які змінюють її місто і надають йому особливого вигляду.
- Мотив спогадів та неписаних слів: осінь викликає у героїні рефлексію, натякаючи на думки та почуття, що лишилися невисловленими.
- Мотив плинності часу: образ годинника нагадує про швидкоплинність осіннього часу, який лірична героїня намагається зберегти у своїх думках.
- Мотив єдності з містом: у вірші героїня зливається зі своїм містом, відчуваючи гармонію між ним та осінньою природою, що надає їй внутрішньої рівноваги.
Стилістичні засоби
- Метафори: “осінньо-жовтий час”, “йду по золоту” — передають унікальність осіннього періоду, коли звичайні речі набувають символічного значення.
- Епітети: “осінньо-жовтий”, “кленове, каштанове листя”, “суцільно жовтий” — підкреслюють кольорову палітру жовтня, що охоплює місто.
- Анафора і паралелізм: повтори у фразах “іду своїм осіннім містом”, “і у думках несу” створюють ритмічний, спокійний темп, який відображає розмірене осіннє споглядання.
- Контраст: між “золотою осінню” і звичним буденним життям героїні — вона знаходить красу, якої часто не помічають у буденному рутинному ритмі.
- Уособлення: “місто… утішене осінню” — місто постає як жива істота, яка гармонійно поєднується з осінню і підкреслює красу сезону.
Композиційна структура
Вірш “Жовтий жовтень” має споглядальну композицію: він починається з відчуття приходу осені, яку лірична героїня усвідомлює, дивлячись на годинник. Потім описується місто, огорнуте жовтими осінніми барвами, і героїня, яка йде ним, сповнена вдячності за цей момент. Завершується вірш думкою про те, як гармонійно осінь пасує її місту, і простим, але яскравим образом листя, що тихо опадає згори.
Висновок
Вірш “Жовтий жовтень” передає чарівність осені у її теплих і золотистих барвах. Авторка зображує осінь як час, коли звичайне місто стає місцем особливої краси, а жовтень — періодом спокою та гармонії. Лірична героїня, захоплюючись красою навколо, відчуває зв’язок зі своїм містом і водночас роздумує про швидкоплинність часу. Вірш залишає в читача відчуття затишку і нагадування про важливість споглядання та насолоди кожним моментом.