Ішла вона скована.
Душа, мов заламана.
Не бачила променів –
Котилася каменем.
Заплуталась в пристрасті.
Сама все заплутала.
Не хочеться близькості,
Бо близькість є путами.
Хоч може і хочеться…
Вона відмовлялася.
Ішла лабіринтами.
Чому отак сталося?
Дивилася заздрісно
На щастя віддалене,
Бо там, у душі…
Не була вона каменем.
Чому отак склалося?
Хто серце порадує?
І вниз опускаються
Ті очі, що згадують.
Ті очі, що видадуть
І плачуть по щирості.
Ішла по життю,
Яке сповнено сірості.
Якби ж все спочатку.
З серцями не скутими.
Але ж так не можна.
Все надто заплутане…
Літературний аналіз вірша “Заламана і заплутана” Марини Кузьменко
Тема та ідея
Вірш “Заламана і заплутана” розкриває стан внутрішнього розладу, самотності та боротьби з власними почуттями. Головна тема твору — душевний біль і втрачена щирість, що породжують стан розгубленості. Лірична героїня почувається замкненою у своїх переживаннях, відчуває розчарування та неможливість повернутися до початку.
Основна ідея — пошук виходу з емоційного лабіринту, спроба розібратися у власних почуттях, боротьба між страхом близькості та прагненням до щастя.
Композиція та структура
Вірш складається з чотирьох частин, які логічно розвивають емоційний стан ліричної героїні:
- Початкова безвихідь – душа зламана, життя позбавлене світла, рух нагадує падіння.
- Суперечливі почуття – страх близькості, яка здається пасткою, хоча серце цього прагне.
- Заздрість до щастя інших – роздуми про власну внутрішню порожнечу.
- Розчарування та безвихідь – бажання почати все спочатку, але усвідомлення, що цього зробити не можна.
Короткі, емоційно насичені рядки підсилюють відчуття заплутаності та розгубленості.
Художні засоби
- Метафори:
- “Душа, мов заламана” – символізує внутрішній біль і розбитість.
- “Котилася каменем” – підкреслює безконтрольність руху життя, відсутність опори.
- “Заплуталась в пристрасті” – натяк на складність почуттів, які вона не може впорядкувати.
- “Ішла лабіринтами” – метафора розгубленості в житті та емоціях.
- “Очі, що видадуть і плачуть по щирості” – вказує на внутрішній біль, приховані емоції.
- Антитези:
- “Не хочеться близькості, бо близькість є путами.” – боротьба між бажанням любові та страхом бути скутою.
- “Дивилася заздрісно на щастя віддалене, бо там, у душі… Не була вона каменем.” – протиставлення себе та інших, контраст між внутрішньою пусткою і живими почуттями.
- Риторичні питання:
- “Чому отак сталося?”, “Чому отак склалося?” – героїня не знаходить відповідей на свої переживання.
- “Хто серце порадує?” – прагнення знайти вихід із стану спустошеності.
- Повтори та градіація:
- “Заплуталась… Заплутала…”, “Очі, що видадуть… Очі, що плачуть…” – підсилює відчуття безвиході та глибини переживань.
Настрій та емоційне забарвлення
Вірш пронизаний відчуттям туги, розчарування та втрати себе. Настрій змінюється від глибокої безвиході на початку до сумного прийняття неможливості змін наприкінці. Лірична героїня знаходиться в стані внутрішньої боротьби, де щирість та почуття протистоять страху перед новими втратами.
Висновок
Марина Кузьменко у вірші “Заламана і заплутана” створює психологічний портрет людини, яка переживає емоційний злам. Її лірична героїня балансує між бажанням близькості та страхом бути вразливою, між спогадами про щирість і сірістю реальності. Закінчення вірша залишає відчуття невирішеності, підкреслюючи, що життя — це складний лабіринт, з якого не завжди можна знайти вихід.