Задощило у нас на Подолі
Вряд будинки намоклі й старі.
Їх заплутані стомлені долі
Світлом вкрили стрункі ліхтарі.
І від того він став затишнішим.
Вітер сквером неспішно гуля.
Стурбували розмірену тишу.
Лиш краплини з гілля.
Кожен двір, куполи і фасади.
Варті поглядів й тисячі слів.
Я іду по життєві поради
До Валів…
14 вересня 2013 року.
Під дощем на Валах.
Лiтературний аналiз вiрша “Задощило у нас на Подолi” Марини Кузьменко
1. Тема та iдея твору:
Вiрш Марини Кузьменко переносить читача на київський Подiл — мiсце з багатою iсторiєю та особливою атмосферою. Тема твору — споглядання краси рiдного мiста крiзь призму дощового настрою. Iдея полягає у поєднаннi вiдчуття затишку, ностальгiї та любовi до рiдного краю.
2. Композицiя та структура:
Вiрш складається з трьох строф. Кожна з них поступово розкриває настрiй та емоцiйне сприйняття мiста:
- Перша строфа — описує дощовий Подiл i його будинки, вкритi свiтлом лiхтарiв.
- Друга строфа — передає затишок та спокiй мiського скверу пiд звуки дощу.
- Третя строфа — особистiсть лiричного героя, що шукає вiдповiдi на життєвi питання серед знайомих вулиць.
3. Образи та символи:
- “Будинки намоклi й старi” — символ мiської iсторiї та пам’ятi поколiнь.
- “Стрункi лiхтарi” — символ тепла та надії посеред дощу.
- “Вiтер у скверi” — образ легкості й свободи.
- “Вали” — топонiм, що символізує місце роздумів і пошуку мудрості.
4. Художнi засоби:
- Епiтети: “стомленi долi”, “стурбована тиша” — створюють настрiй ностальгiї.
- Метафори: “Їх заплутанi стомленi долi” — надає будинкам людських рис.
- Персонiфiкацiя: “Вiтер неспiшно гуля” — оживлює природу.
- Анафора: Повторення однакових конструкцiй створює музичнiсть рядкiв.
5. Настрiй та тональнiсть:
Настрiй вiрша — лiричний, спокiйний, сповнений теплого сприйняття рiдного мiста крiзь дощовий серпанок. Тональнiсть — лагiдна, задумлива.
6. Провiдна думка:
Красу можна знайти в найпростіших моментах — у звуках дощу, вогнях лiхтарiв i прогулянцi знайомими вулицями.
7. Висновок:
Вiрш “Задощило у нас на Подолi” — це глибокий лiричний твiр, що передає любов до Києва. Через образи та емоцiйнi деталі авторка створює атмосферу, де минуле й сучасне поєднуються в єдиному поривi — у пошуку краси й натхнення у знайомих вулицях.