І, більше всього, тепер теж кілька днів не писатиму. А знаєте причину? День Юриста. Просто морально відходитиму від такого свята :)
Закони складені у папки.
У кодексах якісь закладки
У голові – якісь статті
І захист права на меті.
Якісь питання? Йдем до суду.
Проблеми?
Вирішать!
Не буде!
Коли до справ взялись вони –
Феміди дочки і сини.
Вони уміють, знають, хочуть
І роблять!
(Хоч би не зурочить :)).
Ще й так, що їх авторитет
Зростає зразу аж на метр :)
Все відповідно до канонів
І згідно приписів закону
Та згідно іміджевих справ.
Щоб лиш оклад весь час зростав…
І щоб серйознішали теми,
Щоб швидше зватися “партнери…”
Та все ж найкраща із цих рис,
Це скромно зватися – Юрист :)
Літературний аналіз вірша “Юристи” Марини Кузьменко про професію юриста з гумором і повагою
Тематика
Головна тема вірша “Юристи” — це складна і відповідальна, але водночас захоплююча професія юриста. Авторка з гумором і повагою описує особливості юридичної роботи, де знання законів і вміння захищати права стають основою професійної діяльності. Вірш підкреслює, що юристи не тільки мають глибокі знання законодавства, але й прагнуть до кар’єрного зростання та професійного визнання.
Ідейний зміст
Ідея вірша “Юристи” полягає в тому, що юрист — це професіонал, який виконує важливу місію в суспільстві: захищає права людей і вирішує складні правові питання. Авторка наголошує на серйозності і престижності цієї професії, але робить це з легкою іронією, описуючи юристів як впевнених у собі людей, які прагнуть досягти високих професійних результатів. Водночас важлива риса юриста — це скромність, яка підкреслюється наприкінці вірша.
Образи та символи
- Закони і кодекси: символи знань, які є основою професії юриста. Вони уособлюють порядок і структурованість, з якими юристи працюють щодня.
- Феміда: уособлення правосуддя, образ, який натякає на те, що юристи є захисниками справедливості і закону.
- Авторитет: символ поваги, який юристи здобувають завдяки своїм знанням і професіоналізму. Він у вірші представлений жартівливо, оскільки “зростає аж на метр”.
- “Партнери”: символ прагнення до кар’єрного росту і професійного визнання, якого прагнуть юристи у своїй діяльності.
Мотиви
- Мотив знань і професіоналізму: юристи володіють глибокими знаннями законів і вміють застосовувати їх на практиці, що підкреслюється у вірші.
- Справедливість: юристи працюють на благо суспільства, захищаючи права людей і забезпечуючи справедливість.
- Мотив кар’єрного росту: у вірші звучить іронія щодо прагнення юристів до визнання і високих посад, але це також підкреслює амбіції і цілеспрямованість представників цієї професії.
- Мотив скромності: попри всі свої досягнення, юристи залишаються скромними, що підкреслює важливу рису їхнього характеру.
Стилістичні засоби
- Гумор і іронія: у вірші присутній легкий гумор, який проявляється в описах того, як “авторитет зростає на метр” або як юристи прагнуть “зватись партнерами”. Це створює жартівливий і доброзичливий тон.
- Метафори: “Феміди дочки і сини” — підкреслює, що юристи є продовжувачами традицій правосуддя і справедливості.
- Персоніфікація: закони і кодекси “складені у папки” — створює відчуття живого світу, з яким працюють юристи.
- Епітети: “скромно зватися” — підкреслює стриманість і професіоналізм юристів, що додає тексту емоційності.
- Ритмічність і римування: вірш має чіткий ритм і римування, що робить його легким для сприйняття і додає веселого настрою.
Композиційна структура
Вірш має послідовну і логічну структуру: спочатку описується повсякденна діяльність юристів, далі підкреслюється їхня впевненість і прагнення до успіху, а закінчується вірш жартівливим і лаконічним підсумком про скромність, яка залишається важливою рисою професіоналів. Така композиція дозволяє поступово розкрити образ юриста, додаючи віршу динамічності.
Висновок
Вірш “Юристи” Марини Кузьменко передає повагу і захоплення професією юриста, але робить це з легкою іронією і жартівливим настроєм. Авторка підкреслює важливість знань і професіоналізму, а також прагнення до справедливості, яке є основою цієї професії. Вірш залишає відчуття гордості за юристів і нагадує про те, що навіть у серйозній справі завжди можна знайти місце для гумору і легкості.