Категорії
щоденник

Юрій Андрухович. Дванадцять обручів

Про дванадцять обручів Юрія Андруховича.

Про назву. Назва цікава і наштовхує на роздуми. Як на мене, трохи пахне романтикою :)

Про обкладинку. Обкладинка на роздуми не наштовхує :). Вона вдало ховає у собі порівняння тієї залізничної дороги, що зображена на обкладинці із тим життям, яке описано у книзі.

Про зміст. Книга нестандартна, як і сам Юрій Андрухович (по-моєму, я це вже десь писала :)).Дуже добре він переплітає реальність відносин Цумбруннена і пані Роми Воронич із фантазією снів про пасхальне яйце, заглядаючу душу у вікна пансіонату і т.д.
До речі, не менш гарно вплітає туди Богдана-Ігоря Антонича і діалог між старістю і молодістю у формі фраз професора та майже повнолітньої дочки.
Проте, це вже трохи по-загальному пишу. А якщо конкретніше – сюжет досить класичний: декілька осіб потрапляють в одне відчужене і віддалене від цивілізації місце, потім одна особа зникає, інші шукають. І на фоні всього цього відбувається ще декілька десятків подій.
Книга виділяється з-поміж інших. Можливо, реалістичністю і тим, що він називає речі своїми іменами. Інколи навіть нецензурними. Проте в загальному “Дванадцять обручів” запам’ятовуються. А це значить, що байдужими вони Вас не залишать :).

Про призначення: Книга буде цікавою для тих, хто любить почитати українську літературу і не відкладає вбік книгу тільки тому там часто вживають слова не літературні, а нецензурні. Людям, які дивляться глибше.

Моя оцінка: за стобальною шкалою – 95

PS: У Юрія Андруховича 13 березня був День Народження. З чим ми його сердечно вітаємо і бажаємо многая літа :)!

Від Марина Кузьменко

Привіт, мене звати Марина. Я час від часу віршую і пишу сюди.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.