Категорії
щоденник

Youtube канал Погляд Мері

Я не змогла втриматися і тепер він є, мій Youtube канал “Погляд Мері”. Писати про нього тут – немає сенсу, бо його треба дивитися. На нього треба підписуватися. І, сподіваюся, що ним можна надихатися.

Як мінімум одна натхненна людина уже є, це я :). Бо захотілося у круговерті локдаунів, масок, вакцино-новин, свят і буднів, поглянути на усі мої поетичні пошуки по-новому. А оскільки усі дороги зараз ведуть на Ютуб (ну, і ще на Телеграм, ТікТок, Інстаграм та усілякі інші соціальні мережі), тому напрямок куди йти став зрозумілий відразу.

До речі, у мене скоро буде декілька цікавих анонсів. В основному про поезію. Власне, тому я і взялася знову за старе :). Тобто, за цей блог “Погляд Мері” та увесь мій всесвіт, що знаходиться за хештегом #ПоглядМері.

А поки що, радію, що в мене стало на одну домівку більше і у мене є мій Youtube канал “Погляд Мері”. Крім того, я намагаюся не піддаватися на глобальне “всьопропало”, збираю сили в кулак, а думки у строфи і пишу вірші, відправляю телеграми, інстаграмлю найкраще… ніколи вгору глянути!

До речі, почати свою відео-кар’єру я вирішила з вірша “Якби ти знав“. I цього першого млинця з мого каналу можна скуштувати ось тут :).

З чого почався Youtube канал Погляд Мері

Вмощуйтеся зручніше, зараз розкажу історію на одне речення. І звучить воно так: я подивилася на календар, побачила, що 2020 рік вже майже закінчився і зрозуміла, що треба з цим щось робити. Що ж робити? То була перша думка. Друга думка була: реалізовувати мрії! На щастя, надихаючих відео я добре надивилася :)

Якщо кому треба порадити – кажіть, я поділюся своїм плейлистом.

Так-от про мрії, подумала я.
Подорож на станцію Академіка Вернадського в Антарктиді поки що ніяк не відбудеться. Але то коронавірус, не я.
Перше речення на китайській мові в процесі, але далі “ніхао” та “во дзяо” – рух іде досить повільно…

Аж тут мої мрії поринули на мій рідний сайт, як же я про нього могла забути! У мене ж збірка “Хризантемне Щастя“, за яку мені дали диплом Коронації Слова, ще не видана.

Та і купа невідправлених телеграм лежить. Плюс треба слухатися трендів та вже якось переходити у медіа-формат із своїми віршами. До ТікТока я ще не доросла, але от Ютуб вирішила спробувати.

Одним словом, взялася я по-серйозному. Начувайтеся нереалізовані мрії :).

Що з цього вийде – не знаю, буду тримати вас в курсі. Далі буде.

Від Марина Кузьменко

Привіт, мене звати Марина. Я час від часу віршую і пишу сюди.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.