Я люблю КПІ

Я люблю КПІ.
Тут є друзі мої.
Це мій дім на найближчі ці роки.
Тут є радість і сміх для студентів усіх.
І веселощів ллються потоки.

Я люблю КПІ.
Це є рідні краї.
Тут усе відтепер найрідніше.
Світ із термінів, фраз, залікових книжок,
Гуртожитків.
А ще – власних рішень.

Я є горда, бо я
Щодня чую ім’я,
Яке славить мене й моїх друзів.
Я щаслива, бо тут – в Політехніці вчусь.
У найкращому нашому ВУЗі :)!

2002

---

Літературний аналіз вірша “Я люблю КПІ” Марини Кузьменко про любов до студентського життя в Київській Політехніці

Тематика

Головна тема вірша — гордість і любов до студентського життя в Київському політехнічному інституті (КПІ). Авторка передає відчуття належності до цього місця, теплі спогади і радість, які супроводжують роки навчання. Вірш є справжнім гімном студентському духу і підкреслює важливість дружби, веселощів і знань, які студент здобуває у КПІ.

Ідейний зміст

Ідея вірша полягає в тому, що студентське життя — це період, сповнений радісних моментів, дружби і неймовірного досвіду, які формують особистість і залишаються в пам’яті назавжди. Лірична героїня з гордістю заявляє про свою приналежність до КПІ, наголошуючи на тому, як важливо мати місце, яке стає другим домом і дає можливість рости, вчитися і веселитися.

Образи та символи

• КПІ: символ студентського життя, місце, яке стає для героїні рідним і важливим. У вірші КПІ виступає як простір, що об’єднує студентів і дарує їм радість, знання і незабутні моменти.
• Друзі: символ підтримки, веселощів і теплих стосунків, які роблять студентські роки особливими.
• Залікові книжки, гуртожитки, терміни і фрази: символи повсякденного студентського життя, які описують атмосферу навчання і всі складнощі, з якими стикаються студенти.
• Гордість і щастя: основні емоції, які переживає героїня, будучи частиною Політехніки, і які додають віршу оптимістичного і піднесеного настрою.

Мотиви

• Мотив гордості за альма-матер: героїня підкреслює, що КПІ є джерелом гордості не тільки для неї, але й для її друзів, і що цей навчальний заклад має велику значимість.
• Мотив дружби і спільності: важливість дружби і спільноти студентів, які разом переживають радощі і труднощі навчання.
• Мотив студентського життя: опис буднів і радощів, які супроводжують студентів у процесі навчання і поза ним.
• Мотив належності: підкреслюється відчуття того, що КПІ стає другим домом для студентів, де вони зростають і формуються як особистості.

Стилістичні засоби

1. Повтори: “Я люблю КПІ” — підкреслює головну думку і створює ритмічність у вірші.
2. Епітети: “радість і сміх”, “рідні краї” — додають емоційної теплоти і підкреслюють позитивні сторони студентського життя.
3. Метафори: “веселощів ллються потоки” — передає атмосферу безтурботності і радощів, які панують серед студентів.
4. Гіперболи: “У найкращому нашому ВУЗі” — підкреслює, як сильно героїня цінує і любить КПІ.
5. Римування: у вірші використано легке римування, яке створює веселий і піднесений настрій.

Композиційна структура

Вірш має просту і чітку структуру: він починається з декларації любові до КПІ і далі описує, що робить цей навчальний заклад особливим для героїні. Завершується вірш виразом гордості за те, що вона є частиною Політехніки, і підкресленням щастя, яке приносить навчання у цьому ВУЗі. Така композиція допомагає передати емоційність і щирість почуттів героїні.

Висновок

Вірш “Я люблю КПІ” — це зворушливе і радісне зізнання в любові до студентського життя і до самого навчального закладу. Авторка передає особливу атмосферу КПІ, де переплітаються навчання, дружба і веселі пригоди. Вірш наголошує на тому, як важливо мати місце, яке стає рідним, і як це місце допомагає створювати незабутні спогади. Вірш наповнений теплом і гордістю, які зрозумілі кожному студенту, що відчуває свою приналежність до улюбленої альма-матер.