0

Все временно

Все временно, и это все пройдет!
Две вещи должны быть в жизни постоянными: улыбка и любовь к людям. Фото Антона Хмиловского

Все временно. И это все пройдет.
Ты не печаль себя по пустякам
И понапрасну.
Не изменяй свой курс и свой полет.
И утром зеркалу тверди,
Что жизнь прекрасна.

Люби весь мир,
А не отдельных в нем людей.
Не знаешь ведь
С кем завтра будешь ты в походе.
Делись улыбками.
Букетами идей.
И не печалься.
В нашей жизни все проходит.

Все прячется в листах календаря.
Все размывается
Житейским бурным морем.
Грустить надумалась?
Вот это уж ты зря!
Лучше с улыбки начинать тома историй.

Жизнь такова:
Всем улыбается в ответ.
Так что последуй одному простому плану:
Люби людей.
Дари улыбок добрый свет.
Ведь только это может длиться постоянно :)

Хочеться почитати щось схоже? Думаю, ось це має сподобатися ;)


Хризантемне щастя
Я буду твоїм Нью-Йорком
Твоїм пасажирським вагонам
Некрасивій жінці
Вирости можна з думок

Марина Кузьменко

Привіт, мене звати Марина. Я час від часу віршую і пишу сюди.

2 Comments

  1. “Ті, з ким були спільні простори трамвайних зупинок” зачаровані Вашим творчим ростом та досягненнями!

  2. Дякую Вам, Ліно. Мої київські трамваї часто фігурують у віршах і згадках. Це все тому, що по-дитячому кожна трамвайна поїздка для мене залишається подорожжю і очікуванням несподіванок. Навіть в умовах, коли трамвайні виїзди стають рутинними і везуть на якусь Привокзальну площу чи у Пущу Водицю – все рівно щоразу я сідаю в трамвай і бачу світ по-іншому

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *