Чоловіки у синіх та червоних краватках.
Із серйозним виразом облич
Говорять про ризики і втрати,
А потім віч-на-віч
Розказують про речі,
Які не наважаться озвучити публічно.
І десь там під білосніжними сорочками
Серця їх б’ються спантеличено.
Бо серед них є нелюди.
А є все ще добрі.
Вони усі дивляться на
Одне й те саме сонце,
Що зараз сідає за обрій.
І в цьому парадокс життя.
Нашого світу гіркота.
Чи почують вони тих,
Хто без краваток?
Якою завтра прокинеться країна ота…
14.02.2025 20:28
Лiтературний аналiз вiрша “Вiрш про закiнчення вiйни в Українi” Марини Кузьменко
1. Тема та iдея твору:
Вiрш Марини Кузьменко присвячений болючiй темi вiйни мiж Україною та Росiєю, що розпочалася 24 лютого 2022 року, а також Мюнхенській Безпековій Конференції, яка проводиться з 14 по 16 лютого 2025 року. Однією з основних тем зазначеної конференції виступає питання зупинення війни в Україні. Авторка осмислює моральнi дилеми полiтики, цiннiсть людського життя та надiю на мир. Iдея твору — у протиставленнi цинiзму та егоїзму впливових країн щирому прагненню українського народу бути почутим.
2. Композицiя та структура:
Вiрш складається з трьох частин:
- Експозицiя: Перша строфа зображує атмосферу переговорiв, де чоловiки в червоних i синiх краватках — представники iнших країн, що обговорюють долю України на Мюнхенськiй конференцiї.
- Розвиток дiї: Друга строфа оголює людську сутнiсть переговорникiв — за офiцiйними масками ховаються сумнiви й моральнi дилеми.
- Кульмiнацiя та розв’язка: Останнi рядки ставлять гостре питання про голос України — представникiв “без краваток”, яких прагнуть усунути з центру дискусiї.
3. Образи та символи:
- “Чоловiки у синiх та червоних краватках” — уособлення впливових свiтових лiдерiв (синiй — холоднiсть i розрахунок, червоний — символ кровi та сили).
- “Без краваток” — образ України, яку намагаються вiдсунути на периферiю рiшень.
- “Бiлоснiжнi сорочки” — маскування справжнiх мотивiв за фасадом пристойнiстi.
- “Одне й те саме сонце” — символ загальнолюдської долi.
4. Художнi засоби:
Епiтети: “серйозний вираз”, “бiлоснiжнi сорочки” — передають атмосферу холодного розрахунку.
Метафори: “Серця їх б’ються спантеличено” — внутрiшнiй конфлiкт.
Антитеза: “Є нелюди. А є все ще добрi” — протиставлення добра й зла.
Риторичнi питання: “Чи почують вони тих, хто без краваток?” — акцент на iгноруваннi голосу України.
5. Настрiй та тональнiсть:
Настрiй твору — напружений, тривожний, з нотами болю та надiї. Авторка зобразила трагедiю несправедливостi та силу правди.
6. Провiдна думка:
Вiрш наголошує: незалежно вiд статусу чи влади, всi дивляться на одне й те саме сонце. Але саме голос тих, хто без краваток, має бути вирiшальним.
7. Висновок:
Вiрш Марини Кузьменко — це емоцiйний заклик до справедливостi та глибокий роздум над долею України. Твiр не лише фiксує сучаснi реалiї, а й стає голосом народу, який вимагає бути почутим.
Один коментар до “Вірш про закінчення війни в Україні”
Цей вірш було написано з надією, але, коли я поставила останню крапку у проекті вірша, я побачила, що насправді він всього лиш констатує те, про що говорять ЗМІ в усьому світі зараз…