Сучасні вірші про кохання | Погляд Мері

Хотіти - це дуже природнє і дуже людське бажання — Все, що хочу у житті

Я хочу любові.
Я хочу уваги,
Я хочу серйозності, а не розваги,
Іще дуже хочу за руку пройтися,
Коли в небесах є із золота місяць.

Я хочу під літнім дощем прогулятись,
Я хочу любити.
Я хочу сміятись.

Себе дарувати, добро всім робити,
Життя це я дуже б хотіла прожити,
Щоб поруч із кимось.
І щоб не сама.
Я хочу відчути усе це сповна.

Я дуже хотіла б знайти ту людину,
З якою летять непомітно години.
Щоб їй говорити і слухати теж
І просто любити.
Любити без меж.

Щоб ночі і дні ми проводили разом,
І це все було не підкорене часом.
Потрібен мені просто погляд у очі.
Оце і усе, що в житті цьому хочу.

2002 рік

Літературний аналіз вірша про мрії та прагнення справжнього кохання “Вірш про те, чого хочу”

Тема та ідея

Вірш “Вірш про те, чого хочу” відображає глибоке бажання любові, взаємності, справжнього почуття, яке не затьмарене байдужістю чи короткочасними розвагами. Лірична героїня прагне не просто стосунків, а душевної близькості, розуміння, глибокої прив’язаності, яка не підвладна часові.

Основна ідея твору – справжня любов – це не лише фізична присутність когось поруч, а гармонія двох сердець, які відчувають одне одного, розуміють і цінують кожну мить разом.

Композиція та структура

Вірш має логічну і ритмічну будову, що передає поступове розгортання бажань ліричної героїні:

Прості, щирі бажання (“Я хочу любові. Я хочу уваги.”) – вираження базових потреб душі.
Прагнення глибшого зв’язку (“Я хочу серйозності, а не розваги.”) – відмова від поверхневих стосунків на користь істинних почуттів.
Романтичні мрії про спільні моменти (“Іще дуже хочу за руку пройтися, коли в небесах є із золота місяць.”) – уявлення ідеальної миті разом.
Життєві радощі, які хочеться розділити (“Я хочу під літнім дощем прогулятись.”) – любов як частина повсякденного життя.
Прагнення дарувати любов і добро (“Себе дарувати, добро всім робити.”) – підкреслення не егоїстичного, а щедрого бажання кохати.
Життя поруч із коханою людиною (“Щоб поруч із кимось. І щоб не сама.”) – головне бажання, що об’єднує все сказане раніше.
Пошук тієї єдиної людини (“Я дуже хотіла б знайти ту людину, з якою летять непомітно години.”) – ідея спорідненої душі.
Любов, яка не має меж і не підвладна часу (“Щоб ночі і дні ми проводили разом, і це все було не підкорене часом.”).
Кульмінація – погляд у очі як символ істинного кохання (“Оце і усе, що в житті цьому хочу.”).

Вірш чітко структурований і переходить від загальних бажань до найглибшої суті – справжньої, непідробної любові.

Художні засоби

Метафори та символіка
- “Коли в небесах є із золота місяць.” – місяць як символ романтики та ніжності.
- “Щоб ночі і дні ми проводили разом, і це все було не підкорене часом.” – любов, що виходить за межі фізичних обмежень і стає вічною.
- “З якою летять непомітно години.” – справжня любов змушує час втрачати значення.
Анафора та паралелізм
- “Я хочу…” – багаторазове повторення наголошує на щирості і силі бажань.
Антитези
- “Серйозність” vs. “Розвага”.
- “Не підкорене часом” vs. “Минуче”.
Риторичні звертання
- Вірш має відкриту, щиру інтонацію, ніби це пряма сповідь або звернення до всесвіту.

Настрій та емоційне забарвлення

Настрій вірша романтичний, теплий, мрійливий. Відчувається глибоке прагнення любові, яке наповнене світлом і надією.

Головний мотив

Центральний мотив – пошук істинної любові, яка приносить гармонію, радість і взаєморозуміння.

Висновок

Вірш “Вірш про те, чого хочу” Марини Кузьменко – це лірична сповідь про справжнє кохання, що є не просто почуттям, а способом існування, наповненим ніжністю, розумінням та спільними моментами.

Авторка наголошує, що справжнє кохання – це не просто слова, а відчуття, яке робить життя наповненим і справжнім. Саме любов дає людині сенс і щастя.

Це твір про мрію, яка втілюється у простих, але таких важливих речах – погляді в очі, розмові, проведеному разом часі. Про любов, що виходить за межі слів і стає всім. 💙✨