Гуртожиток – це “общага”,
У нього – лише переваги,
Адже народ з усього світу
Живе тут і зимою, й літом:
Не дивлячись на день і час,
Тут анекдотів є запас,
Та й щоб від скуки не пропасти,
Студенти ходять в гості часто:
А там навчання пропливає
Хоч без конспектів, але з чаєм :).
Тут є і вахта, і СБ,
Є Брітні Спірз, “Rammstain”, “Любе”,
Плюс курсові, всі лаби й книжки,
Знайти тут можна із надлишком.
Є кухня – місце всенародне,
Не промине новина жодна,
Щоб тут вона не побувала –
За всіх розкажуть Вам чимало…
Приколів, сміху тут багато,
Зате от місця – малувато,
Хоча… Нічого, жити можна,
Бо тут знайомі – всі і кожний…
“Мівіна” – це найкраща їжа,
Завжди смачна і завжди свіжа,
Тут діє правило одне –
Студент їсть те, що їстівне :).
Ще можна провести розмову
Про побут, житлові умови:
Вода холодна є, одначе,
нам хочеться також гарячу :).
А от якби ще й ліфт робив –
Тоді б студент як в казці жив
Всі так хотіли б цього дива…
Та… Мріяти – це не шкідливо :).
Отак життя тут і минає:
У річці з пива всіх купає,
В піснях до ночі під гітару,
Хоч завтра знову йти на пари…
2006 рік
Літературний аналіз вірша “Вірш про гуртожиток” Марини Кузьменко про особливості життя в гуртожитку
Тематика
Головна тема вірша — це студентське життя в гуртожитку, його особливості, атмосфера і виклики. Авторка створює гумористичний і реалістичний портрет життя студентів, які ділять простір, дружбу і побутові труднощі, знаходячи радість навіть у простих речах.
Ідейний зміст
Ідея вірша полягає в тому, що гуртожиток — це місце не тільки для проживання, але й для формування студентських традицій, спільнот і взаєморозуміння. Попри всі побутові складнощі, гуртожиток об’єднує молодих людей і стає символом студентської свободи, пригод і радості.
Образи та символи
- Гуртожиток (“общага”): символ студентського братства, місце, де формується особливий мікрокосм, сповнений сміху, приколів і взаємодопомоги.
- Мівіна: символ скромного, але універсального студентського раціону, що підкреслює побутову простоту і креативність студентів.
- Кухня: символ соціальної взаємодії, місце, де обговорюються новини і формується студентська культура.
- Гітара і пісні до ночі: символ дружби, творчості і романтики, які супроводжують студентське життя.
- Ліфт і гаряча вода: символ мрій про комфорт і покращення умов проживання.
Мотиви
- Дружба і спільність: гуртожиток постає як місце, де всі знайомі й підтримують один одного.
- Мотив творчості і свободи: описуються пісні під гітару, жарти та пригоди, що підкреслюють творчий дух студентів.
- Побутові виклики: у вірші згадуються холодна вода, ліфт і обмежений простір, але вони сприймаються з гумором і оптимізмом.
- Мотив самостійності і витривалості: студенти вчаться виживати і радіти навіть у складних умовах.
Стилістичні засоби
- Гумор: “Мівіна – це найкраща їжа”, “студент їсть те, що їстівне” — додають легкості та веселості тексту, підкреслюючи характер студентського життя.
- Персоніфікація: “річка з пива всіх купає” — створює образ святкової і неформальної атмосфери.
- Контрасти: між обмеженими умовами проживання і радістю від життя в гуртожитку — підкреслює дух оптимізму і дружби.
- Риторичні звернення і вставки: “Та… Мріяти – це не шкідливо :)” — створюють відчуття живого, неформального спілкування з читачем.
- Епітети: “всенародне місце”, “найкраща їжа” — акцентують увагу на значущих аспектах життя у гуртожитку.
Композиційна структура
Вірш має лірично-оповідальну структуру, яка послідовно описує різні аспекти життя у гуртожитку: від соціальних взаємодій і побуту до культурних традицій і мрій про комфорт. Авторка використовує гумористичний стиль, що робить текст легким і зрозумілим для кожного читача.
Висновок
Вірш “Вірш про гуртожиток” Марини Кузьменко є дотепним і щирим описом студентського життя, яке попри побутові труднощі, наповнене радістю, дружбою і пригодами. Авторка підкреслює, що гуртожиток — це не лише місце проживання, а й важливий етап у формуванні молодої людини, де кожен день стає частиною незабутнього досвіду.