Він прийшов сказати їй,
Що в них
Будуть ясні ночі й снігопади.
І тюльпани.
Але він не встиг.
Час, коли вона чекала,
Він вже втратив…
Він спішив сказати їй іще
Кілька фраз, що були вивчені завчасно.
Він був сонцем їй колись.
І був дощем
Дуже літнім і таким прекрасним…
Лиш зустрів її уже не ту,
Бо спізнився.
Це його найбільша втрата.
Її біло-лагідну фату
Буде інший вже тепер знімати.