
Блакитноока весна
Прийшла в життя моє вчора
І так раптово зірвався
Весняний вітер зі стріх.
Але зима проявляла
Усю свою непокору,
Щоб теплий сонячний промінь
Мене зігріти не міг.
І щоб мене не знайшли
Дзвінкі хори моїх птахів,
Але я вірю підсніжникам.
Вірте і Ви!
Бо сніг нестримно втікає,
Біжить щосили із даху
І забирає з собою
Холодну постать зими.
І зовсім скоро услід
На мене зелено гляне
Мій розмальований світ.
І зовсім юним дівчам –
В житті нарешті весна.
І ледь помітний рум’янець
Дуже пасує її
Блакитно-ніжним очам.
2011, березень