Про назву. Прочитавши назву багато хто вирішує, що твір буде розказувати про якусь гарненьку особу жіночої статі з іменем Роза. Після прочитання 573 сторінок у всіх дуже змінюється думка.
Відразу зауважу – слово «роза» вживається аж один раз на останній сторінці :).
Про обкладинку. Обкладинка просто чудова. Мені сподобалося дві речі – тверда палітурка і фотографія пана Умберто.
Кожного разу мимоволі глянувши на цей портрет я розуміла, що людина, яка писала цей твір, зображена на фото, є нетиповою особою. Адже стандартний і пересічний громадянин не зміг би написати такий Твір.
Про зміст. Приблизно сорок перших сторінок твору дійсно нудні.
Звісно, якщо Ви – архітектор і цікавитеся будівлями епохи 13 століття, то Вам буде цікаво.
А, може, Ви – історик, що вивчає той період, то Вам теж багато що порадує душу :).
Але особисто мене ці сторінки надихали не сильно. Кожен раз перегортаючи сторінку я чекала – коли вже будуть якісь події :).
Проте сам зміст твору незрівнянний. Пан Еко десь знайшов щоденник юного монаха Адсо (жив у 13 столітті) і просто передав його зміст. Але не думайте, що просте переписування щоденника принесло всесвітню славу Умберто Еко. Він здійснив колосальну роботу для того, щоб твір став шедевром.
Отже, Адсо є писарем і помічником колишнього інквізитора Вільяма. Вони приїжджають у монастир із дуже дивною побудовою (у книзі навіть схема є) і починають там розслідувати серію убивств. Початок дуже схожий на тисячі романів, які уже написані до Умберто Еко. Але такого поєднання філософських дискусій, а також опису психології юнака, якого здали в монастир (їх у книзі звуть новіції), а ще картин побуту того часу – такого Ви не знайдете в жодному іншому творі. Розв’язка твору дуже символічна і навіть жаліслива.
Проте читаючи останню сторінку я ще раз подумки подякувала пану Еко за те, що він показав світу одну історію одного життя у 13 столітті, яка могла пропасти і загубитися у часі як і усі інші. Натомість стала надбанням світової та італійської літератури.
Про призначення. Особам, які люблять історичні романи, а також тим, хто цікавиться історією християнства у його католицькому варіанті. Тим, хто любить Італію і все з нею пов’язане. А також тим, хто згоден витратити багато годин свого життя на пошук відповіді на питання «Що таке Істина?»
Моя оцінка. За стобальною шкалою – 99
2 коментарі “Умберто Еко. Ім’я Рози”
Дякую за чудову рецензію і взагалі за такий прекрасний сайт ,де особисто для себе знайшла безліч цікавих речей, найприємніша серед яких – знайомство з Твоєю творчістю, люба Мері, але, щодо рецензії, цитую:”Про призначення. Особам, які люблять історичні романи, а також тим, хто цікавиться історією православ’я у його католицькому варіанті.” Ти мала на увазі, хто цікавиться історією християнства* у його католицькому варіанті??? Або ж я щось не так зрозуміла… Бо православ’я і католицизм – дві окремішні християнські течії. І тому апріорі немає православ’я у католицькому варіанті…
Дякую Вам, шановна пані Віта Дем’янюк :)!
Я не знаю чи училися Ви на телепата, але мою думку Ви зрозуміли навіть не зважаючи на те, що я ДІЙСНО НЕВІРНО НАПИСАЛА.
Я саме те і мала на увазі: “історією християнства у його католицькому варіанті”
Адже Ви праві, що православних католиків не існує… Дякую Вам за виправлення і, якщо Ви ще щось таке побачите – пишіть, я буду Вам дуже вдячна!
PS: Пані Віта, а ще я хочу сказати особливе і красиве слово “ДЯКУЮ” за такий теплий відгук на мою адресу :)