Щасливий
Пацюк зі стайні королівської
Вівсом обгодованої.
Такий овес
Є у мріях дітей Ефіопії
На сніданок.
Вони не обділені
Хіба що пустелями,
А вночі – зорями.
Радість вівса зранку
Солодка.
Але для них ще не знана.
Невидимий Бог
Поділив нас
За кастами і класами.
Хтось інший
Твою мрію прямо зараз
Матеріалізовує.
О, так, ти не ефіопський
Пишайся білою расою.
Але і для тебе
Є твій королівський пацюк.
Вівсом
Вгодований.
Літературний аналіз вірша про соціальну нерівність та ілюзію привілеїв “Твій королівський пацюк” Марини Кузьменко
Тема та ідея
Вірш “Твій королівський пацюк” торкається гострої теми соціальної нерівності, матеріального розподілу благ та ілюзії привілеїв. Поетеса показує контраст між достатком і злиденністю, між тими, хто ситий, і тими, хто не має навіть найнеобхіднішого.
Основна ідея твору – світ несправедливо поділений на касти і класи, і кожен має свого “королівського пацюка” – символ надлишку, який існує за рахунок інших. Авторка критикує егоїзм та ілюзію зверхності, якою виправдовують своє матеріальне становище ті, хто вважає себе “обраними”.
Композиція та структура
Вірш має контрастну побудову, яка підсилює його соціальне звучання:
- Зображення ситого світу (“Щасливий пацюк зі стайні королівської, вівсом обгодованої.”) – образ достатку, що виглядає абсурдно у своєму надлишку.
- Протиставлення бідності (“Такий овес є у мріях дітей Ефіопії на сніданок.”) – різкий перехід до реальності, де існує відчайдушна нестача найелементарнішого.
- Філософська констатація нерівності (“Невидимий Бог поділив нас за кастами і класами.”) – іронічний коментар про те, як люди виправдовують соціальну несправедливість.
- Викриття лицемірства (“О, так, ти не ефіопський. Пишайся білою расою.”) – критика расової зверхності, яка не має під собою жодної моралі.
- Фінальний образ власного “пацюка” (“Але і для тебе є твій королівський пацюк.”) – вказівка на те, що навіть ті, хто вважає себе “обраними”, самі є частиною несправедливої системи.
Таке структурування робить вірш ударним, гострим та сатиричним, адже він викриває не лише глобальну нерівність, а й особисту причетність кожного до неї.
Художні засоби
- Метафори та символіка
- “Королівський пацюк, вівсом обгодований.” – символ надлишку, привілеїв, які дістаються нечесним шляхом.
- “Невидимий Бог поділив нас за кастами і класами.” – іронічний образ “небесного розподілювача”, що підкреслює несправедливість соціального устрою.
- “Твій королівський пацюк.” – алегорія на особисту сліпоту та небажання бачити свою причетність до нерівності.
- Антитези
- “Щасливий пацюк” vs. “Діти Ефіопії” – контраст між достатком і крайнім голодом.
- “Радість вівса зранку солодка, але для них ще не знана.” – блага, які одні сприймають як належне, для інших є недосяжною розкішшю.
- Іронія та сарказм
- “Пишайся білою расою.” – саркастичний випад у бік тих, хто вважає себе кращими за інших лише за фактом народження в комфортніших умовах.
- “О, так, ти не ефіопський.” – нагадування про випадковість місця народження, що не є заслугою людини.
- Риторичні конструкції
- Вірш написаний у відкритій, викривальній формі, де кожен рядок – це удар по ілюзіях привілейованого класу.
Настрій та емоційне забарвлення
Настрій вірша гострий, сатиричний, викривальний. Поетеса не просто описує нерівність, а провокує читача задуматися, в якому світі він живе, та яку позицію займає в цій системі.
Головний мотив
Центральний мотив – несправедливість світу, що існує за рахунок страждань інших, та ілюзорність привілеїв, які отримують “вищі класи”.
Висновок
Вірш “Твій королівський пацюк” Марини Кузьменко – це гостра соціальна сатира, що розкриває реалії нерівності та лицемірства суспільства.
Поетеса не просто нагадує про існування бідності, а й вказує на те, що навіть ті, хто вважає себе “привілейованими”, самі є частиною несправедливої системи, де їхній “пацюк” також є частиною загальної ілюзії благополуччя.
Це твір, який змушує замислитися про відповідальність кожного за світ, у якому він живе, і про те, наскільки штучними є поділ на “гідних” і “не гідних” благ.
Питання, яке лишається після прочитання: якщо в тебе теж є свій “королівський пацюк”, то наскільки ти справді вільний? 🐀💰
2 коментарі “Твій королівський пацюк”
Я теж пишу вірші та пісні. Думаю, що колись люди почнуть відкривати в собі таланти!!!☝
Дякую, Анжело! Справді так. У кожного з нас є свої таланти, які ми, за рутиною та нестачею часу, зовсім рідко відкриваємо світу. Ваш приклад є хорошим для наслідування. Якщо хочеться писати – треба це робити. Якщо хочеться співати – треба теж цьому знаходити час. Бо звичайність та буденність не надихає. А от творчість – так :).
Успіхів Вам, Анжело!