Щасливий
Пацюк зі стайні королівської
Вівсом обгодованої.
Такий овес
Є у мріях дітей Ефіопії
На сніданок.
Вони не обділені
Хіба що пустелями,
А вночі – зорями.
Радість вівса зранку
Солодка.
Але для них ще не знана.
Невидимий Бог
Поділив нас
За кастами і класами.
Хтось інший
Твою мрію прямо зараз
Матеріалізовує.
О, так, ти не ефіопський
Пишайся білою расою.
Але і для тебе
Є твій королівський пацюк.
Вівсом
Вгодований.
“Ті, з ким були спільні простори трамвайних зупинок” зачаровані Вашим творчим ростом та досягненнями!
Дякую Вам, Ліно. Мої київські трамваї часто фігурують у віршах і згадках. Це все тому, що по-дитячому кожна трамвайна поїздка для мене залишається подорожжю і очікуванням несподіванок. Навіть в умовах, коли трамвайні виїзди стають рутинними і везуть на якусь Привокзальну площу чи у Пущу Водицю – все рівно щоразу я сідаю в трамвай і бачу світ по-іншому