
Тебе нема.
Ти вже не вернешся ніколи.
Хоч зарікатися не можна,
Але все ж…
Серце твоє
Уже не сповнене любові,
Яка колись не мала меж.
Тепер одна.
Як жаль, але в твоїх обіймах
Я не тонутиму,
Як то було колись…
Дісталась дна
Хоч ти казав: я – сильна
Тож випливу
Зберу свою всю волю й міць…
І лиш згадаю
В найсамотніші хвилини
Про те, що ми колись були удвох.
Як жаль
Що так багато не збулося.
Але, того, напевне, хоче Бог…
зима 2007