0

Я ще тебе люблю

Не пройшло. Я ще тебе люблю.

Не пройшло. Я ще тебе люблю.

Я живу без тебе цілу вічність.
А точніше ми не разом вже три дні.
Заглядаю у обличчя всі зустрічні,
В яких ти ввижаєшся мені.

Від думок про тебе просто нудить.
Я не знаю з ким ти. Хто вона?
Серце калатає в моїх грудях.
І на очі пада пелена.

Я не знаю: як з цим далі жити.
Це триває третій день підряд.
Я стаю на мить тобі арбітром
І суджу тебе за сотні вад.

Згадую картини і деталі
І сніданки сонні в чашках кав.
Наші всі падіння
Й п’єдестали.
І усе, що ти мені казав.

І тоді.
Лише тоді я розумію.
Що оцим – мости між нами не палю.
Усередині у мене все німіє.
Не пройшло.
Я ще тебе люблю.

2007

0

Не хоче

Ти ж знаєш – отам, у чоловіків все дуже просто

Коли б хотів,
То з-під землі дістав би.
Не віриш?
Але ж знаєш, не дурна…

Є місце лише для одної правди.
І як не прикро:
Іншим правдам місць нема.

Сама все вигадала.
Не шукай навколо винних.
В реальності
Та згущуванні фарб
Намріялась?
Ну, що ж, сідай, відмінно.
До цього, видно, в тебе
Справжній дар.

Але ж отам,
В чоловіків все дуже просто.
У нас по-іншому.
І це тобі не новина.

Можливо, ці слова занадто гострі.
Але ж не хоче.
Ти це знаєш, не дурна.

2012

Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і як тільки збірка приїде додому з друкарні, я вас поінформую  ?

0

Мить зради

Вірш про зраду, а не любов. Мить зради / Фото Johan Larsson / Flicr

Вірш, народжений багато років назад.

Тоді мені хотілося померти
В той вечір…
Прямо там серед усіх.
Ті кадри пам’яті, здавалося б, вже стерті.
Та час безсилий і забути їх не зміг.

Тоді я лиш страждала і дивилась.
Я бачила…
Та й ти це не ховав.
Найгірше все
В оту безжальну мить здійснилось.
Як ти її у губи цілував.

І найболючіше – як взяв її за руку.
І найстрашніше – як зрівняв мене, її.
Здавалося, що серце спинить стукіт.
Бо то найтяжче, коли зраджують свої.

І так погано бачить в очі правду,
Яка так тихо убива любов.
Тоді нічому я була не рада.
А ти…
За руку з нею поряд йшов.

0

Нещасливі разом

Помилка в долю уплелась… Фото
galaxies and hurricanes (flickr.com)

Я її знала. І я також спілкувалася з ним.
Вони були різні та несумісні. Однак, багато років назад їй потрібно було вийти заміж.
Буває людям потрібно до лікаря. Або потрібно знайти роботу. Так-от і вона в свої тоді ще юні роки вірила, що їй якомога швидше потрібно знайти майбутнього чоловіка. Середовище, в якому вона знаходилася, не залишало їй шансів і вона здалася. Як тільки з’явився перший кандидат – через дуже короткий час вони одружилися. А далі пішло життя, яке виявилося не таким, про яке мріялося. Бо він її любив не так, як вона того хотіла. А вона для нього була не тією, якою спочатку здавалася…

Continue Reading

0

Сумніви всю душу обплели

Сумніви всю душу обплели.
Краще б то були квітки барвінку…
І свою невтішну пісню завели,
Затягнули
Аж занадто дзвінко.

Що не чути жоден переспів.
Від надій
Взаємно голосистих
Я під той заплаканий мотив.
Згадок одягну дрібне намисто.

Хоч важке воно…
Намріяне оте
Споглядання днів,
Що пережиті.
І лиш час розмірено іде…
В сумнівах.
Без ніжно-синіх  квітів.

1 серпня 2011 року

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і як тільки збірка приїде додому з друкарні, я вас поінформую  ?

Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і як тільки збірка приїде додому з друкарні, я вас поінформую  ?

4

Я вже не та

Я вже не та.Я вже тобі не вірюНема уже наївного дівча,Яке колись вручало свої мріїІ дарувало вогник у очах.

Я вже не та.А знаєш хто тут винен?Звичайно, що не

Read more
4

Я ховаюся

Я хочу заховатися від тебе

Я ховаюся в книжках і у екранах.
У калюжах від весни так сильно п’яних
Світить сонце

Золотим сліпучим диском
Я ховаюся…
Від променів і блиску
Видно сказане тобою –
Дуже щире
Кожне слово – то моя маленька віра,
Хоча може не маленька, а велика…

Я ховаюся. Топлюсь в життєвих ріках.
У контактах, у листах, у переходах,
У простих, давно заспіваних акордах.
І кажу, що так воно і має бути.

Я ховаюсь від думок про тебе всюди.
Але знаю, що довіку так не зможу
То є кара, чи то просто милість Божа?
Усвідомлювати, що і це у нас взаємне…
Бо ти теж ховаєшся від мене.

0

Заламана і заплутана

Жіночі роздуми і життєві висновки

Ішла вона скована.
Душа, мов заламана.
Не бачила променів –
Котилася каменем.

Заплуталась в пристрасті.
Сама все заплутала.
Не хочеться близькості,
Бо близькість є путами.

Хоч може і хочеться…
Вона відмовлялася.
Ішла лабіринтами.
Чому отак сталося?

Дивилася заздрісно
На щастя віддалене,
Бо там, у душі…
Не була вона каменем.

Чому отак склалося?
Хто серце порадує?
І вниз опускаються
Ті очі, що згадують.
Ті очі, що видадуть
І плачуть по щирості.
Ішла по життю,
Яке сповнено сірості.

Якби ж все спочатку.
З серцями не скутими.
Але ж так не можна.
Все надто заплутане…

Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і як тільки збірка приїде додому з друкарні, я вас поінформую  ?

0

Ти звик до моїх сліз

Ти звик до моїх сліз…

Ти звик до моїх сліз.
А це багато значить.
Ти звик, що мої сірі очі плачуть
І слів не відчуваєш глибину.

Якби я мала душу кам’яну
Мене б це ані трохи не гнітило…
Тих сліз би не було.
Ти чуєш, милий.
І я була би зовсім не така.

Та зараз мене просто обпіка
Твоя прихована за фразами байдужість
Якби я мала небагато – просто мужність…

Але не можу. Не підніметься рука.
Щоб руйнувати те, що ми вдвох маєм.
Адже колись здавалось щастя нам безкраїм.
На цьому – все. Я залишаю все в думках…

2007

Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і як тільки збірка приїде додому з друкарні, я вас поінформую  ?

1

А я б тебе не так любила

Я б тебе любила не так, як тебе любить увесь інший світ!

А я б тебе не так любила,
Тобі я дарувала б крила,
Жила б тобою…

Милий, знаєш,
Оця любов не мала б краю.
Я вранці стала би росою,
Щоб лиш побути із тобою…
І сонечком завжди світила,
Була б тобі мов ангел біла
Чи стала б враз класично чорна –
Любові все було б покорне.

Була б я наче птах співуча,
Щоб весь цей світ тобі озвучить,
Тобі сонети я б складала
І всього світу було б мало,
Щоб виразить в простому слові
До тебе почуття любові

Але тобі було видніше,
І ти обрав одне з тих рішень,
Яких я дуже не хотіла,
Навіщо ж так, навіщо, милий?…

Ти вибрав гарну і красиву,
Розумну, чимось особливу.
Вона проста, вона хороша,
Зробить вона щасливим зможе,
Тебе… Ну що ж, тоді удачі,
Щасливі будьте. Я не плачу,
То все любов моя сумна…
Тобі я гірша, ніж вона.

2003 рік

Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і як тільки збірка приїде додому з друкарні, я вас поінформую  ?