0

Убили дзвонаря

Убили дзвонаря - вірш Марини Кузьменко про життя і правду. Погляд Мері
Щоб іншим не кортіло тривожити комусь потрібну тишу.

Убили дзвонаря,
Щоб іншим не кортіло
Тривожити комусь потрібну тишу.

Спинили правдородження обряд.
Один поперед одного вже пишуть

Посмертні оди і абзаци похвали.
Під тихий плач осиротілих дзвонів
І далі вершачи егоїстичне беззаконня,
Прикривши рясами кишені
І стволи.

Дзвонар схолов.
Прощальний клич затих.
Нарешті тиша,
Комусь конче необхідна.

Він надто чесно грав
Про те вселенське зло,
Яке всі бачать,
А публічно ні, не видно…

PS: під цим віршем варто зазначити хештеги як мінімум #новодворская, #гонгадзе, #немцов, #шеремет, #политковская, #листьев

0

Фарбуй його всього

Типовий ржавий краєвид на фоні бетонної стіни. Фарбуй його всього, цей наш світ.

Купи собі стару іномарку,
Заживи нарешті як людина.
Постав броньовані двері.
Хай думають,
Наче є що берегти.

Але краще велике дзеркало.
Можна навіть не над ліжком,
Бо ж не у готелі.
І дивись на причину своїх усіх (не)щасть на рівні зросту.
Чи висоти.

Навколишня іржа роз’їдає твій мозок,
І тим паче метали.
Але інвестиції в золоті зуби
Неефективні, –
Так кажуть дантисти.

Фарбуй його всього.
Цей світ.
І опісля прямуй до вокзалу,
Щоб вирватися з рутини,
Навіть не маючи машини,
На природу.
За місто.

Подивитися в Instagram ⇒

0

Вірш про Київ

Пістрява архітектура<br />
Нелогічно поєднана<br />
Історично загублена.</p>
<p>Куплена.<br />
Ні, продана за купюри<br />
Діоксидом вуглецю обвуглена.</p>
<p>Продавали люди біологічні.<br />
Іроди духовні.<br />
Судді наших нащадків.</p>
<p>Прирекли їх на<br />
Схили Дніпра у бетоні.<br />
Нікчемним десятком підписів<br />
І печаткою.<br />
@mary_kuzmenko – (c) Погляд Мері #киев #київ #вірші #віршіукраїнською #поезія #поезіяукраїнською #поглядмері #вірш

Пістрява архітектура
Нелогічно поєднана
Історично загублена.

Куплена.
Ні, продана за купюри
Діоксидом вуглецю обвуглена.

Продавали люди біологічні.
Іроди духовні.
Судді наших нащадків.

Прирекли їх
На схили Дніпра у бетоні.
Нікчемним десятком підписів
І печаткою.

Подивитися це фото в Instagram ⇒

0

Ти не знаєш, хто такий Майдан

Трирічній дівчинці, тато якої загинув 20 лютого 2014 року на Майдані

Ти не знаєш, хто такий Майдан.
Але з ним навік лишився тато.
Це найглибша із твоїх особистих ран.
Пожиттєва втрата.

Тобі скажуть, що твій тато був Герой.
Але ці високі фрази – беззмістовні.
Для осиротілих дитячих доль…
Лиш сльозами очі повні.

Бо тата вже ніхто не поверне.
Навіть посмертний орден в оксамиті.
Безбатьківство завжди болюче і сумне.
Живого тата хочеться найбільше в цілім світі.

Але його убили.
Все.
Нема.
Стріляли справжніми кулями
У людину без зброї.
І попливла його кача по кичині.
До могили сироземельної.
До могили Героя.

лютий 2014 – лютий 2018

0

Начальству України

Цей вірш написано конкретним людям. Однак, їхнї фото не варті того, щоб розміщувати тут. Тому ось вони - фотодокази моєї віри у зміни, які, на жаль, не відбулися :(

Цей вірш написано конкретним людям. Однак, їхнї фото не варті того, щоб розміщувати їх тут. Тому вирішила розмістити їх – фотодокази моєї віри у зміни, які, на жаль, не відбулися :(

Ви боїтеся правди.
Правда б’є.
Вона безжальна
І водночас дуже щира.
Ховаєте подалі все своє,
Вважаєте себе
Розумними безміри.

І кожен зачекавсь на п’єдестал,
Підготувавши груди і голови
Для золотих медалей, гучних справ
І для вінків так гарно плетених, лаврових.

І кожен є
Найрозумніших з-поміж всіх.
А кожна є не менш, ніж королева.
Хоча насправді у очах Ваших пустих
Не сила й розум,
А лиш тінь від пащі лева.

Ви є зав’язані у вузлові звязки
А руки…
Хоч без крові, та не чисті.
Тож посміхайтесь ширше крізь роки
Кажіть промови гарні урочисті.

У вас є статус,
На додачу зверхність
Слів нема.
Як у останній сцені “Ревізора”.
А правда
Поки що мовчить.
Сліпа й німа.
Проте все зміниться…
І, сподіваюся, що скоро.

2007

0

Задощило у нас на Подолі

Задощило у нас на Подолі...
Задощило у нас на Подолі…

Задощило у нас на Подолі
Вряд будинки намоклі й старі.
Їх заплутані стомлені долі
Світлом вкрили стрункі ліхтарі.

І від того він став затишнішим.
Вітер сквером неспішно гуля.
Стурбували розмірену тишу.
Лиш краплини з гілля.

Кожен двір, куполи і фасади.
Варті поглядів й тисячі слів.

Я іду по життєві поради
До Валів…

14 вересня 2013 року.
Під дощем на Валах.

Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло 😊

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і як тільки збірка приїде додому з друкарні, я вас поінформую 😋 ✉️ 🎁

0

бувають такі люди як він

блог з власною думкою, блог про реалії України, блог про щасливу жінку, блог усміхненої дівчини

Не хочу ховати свою думку!

Є люди, які мене дивують. У хорошому значенні цього слова :).
На жаль, з більшістю з них мені не доводилося зустрічати. І вже не доведеться, адже їх земне життя, у більшості випадків, уже завершилося.
Проте, як кажуть поціновувачі вин, “послевкусие остается”. Це – враження, яке залишають їх роботи і досягнення. Навіть біографії таких людей виступають як приклади для наслідування і натхнення.

Щоразу, коли заходжу в Національну бібліотеку імені Володимира Івановича Вернадського на Московській площі у Києві, я дивлюся на його бюст напроти входу і думаю про вічне.
Звісно, мені було б цікаво також дізнатися який у нього був колір очей або улюблена страва :).
Але наразі,  такі подробиці заховані за роками і архівами, тому  дивлячись на його погруддя я намагаюся відповісти на питання “Як?”.

Як він зміг пересилити реалії і займатися самоосвітою?
Як він зумів зберегти добре серце і турбуватися про інших, коли його самого страшенно гнобили?
Як він не русифікувався в умовах усього тотально неукраїнського?
Воістину геніальна людина.
Його день народження справляли два дні назад, 12 березня…

0

після виборів 2012 року

Сукупність кольорів, які дуже влучно репрезентують партійну приналежність нових депутатів Верховної Ради України.

Підвели в село нам газ –
Значить вибори у нас
Нема хліба, нема газу –
Вибори пройшли всі зразу.
Народна творчість

Оскільки до мудрості народу не можу нічого більш влучного додати, тож сиджу і вже цілих два дні тихо сподіваюся на те, що Батьківщина, Удар та Свобода стоваришуються у Верховній Раді; а ще на те, що дідусі з комуністичної партії не посиніють :).
Ну і, звісно, очікую того, що сірі самовисуванці виявляться ніякими не сірими, а з про-українськими думками і діятимуть так, як підказуватиме їх червоне добре серце, а не подарований блакитний гаманець :)

0

чому я іду на вибори? / why I go to the elections?

Я іду на вибори... а Ви :)?

Приблизно в такому вигляді я ітиму на вибори. Паспорта Вам не видно, бо він у лівій руці. А ще у мене буде Посмішка на вустах і Свобода у душі :)

Оце збираюся піти на вибори.
Піду, бо треба ж вигуляти паспорт, а то що ж він цілими днями у шухляді лежить і мовчки засвідчує про те, що Україна мене визнає своєю громадянкою.
А тут така нагода публічно заявити про цей статус…
Як кажуть, себе піти показати, на інші паспорти подивитися :).

Тож іду…
До речі, якщо бути повністю чесною, йду голосувати ще й з іншої причини.
Бо куди ж іще можна піти чудового сонячного дня 28 жовтня, як не на вибори?

Можливо, день буде і ніякий не сонячний, а дощовий і холодний – нічого, парасолька теж вигулятись проситься разом із паспортом :).
Я навіть розглядаю екстремальні варіанти, що випаде сніг.
Але мене снігом теж не злякаєш!
Адже мої лижі не бачили снігу з минулої зими, тож буде нагода їм показати його…
Одним словом, іду на вибори :).

А якщо Ви ще сумніваєтеся щодо свого походу на вибори 28 жовтня – напишіть мені про це.
Заручившись підтримкою Вашого паспорта громадянина України, а також бажаннями хорошого українського життя, я Вас переконаю.
При цьому буду так старатися і переконувати, що у Вас не буде іншого варіанту як іти на вибори в числі перших відвідувачів на виборчій дільниці свого округу :)… Тож, до зустрічі на виборах!

In English

Continue Reading

0

мамин борщ / Michelin stars in Ukraine

Як тебе не любити, борщ український :)

Michelin уже озадачений. Зірки для нашого українського борщу скоро будуть :) / Michelin has been already challenged. The stars for our Ukrainian borsch will be soon :)

Нещодавно дізналася, що в Україні немає жодного закладу з трьома мішленівськими зірками. Якщо пояснити простими словами то це значить, що усі ресторанні понтові заклади типу “Липский Особняк” в Києві або “Ресторація на Валовій” у Львові трохи не дотягують до світових стандартів якості, асортименту та ексклюзивності.

І тут я подумала що це несправедливо!
Адже я знаю одне місце в Україні, де є все те, що потрібно для Michelin Guide.

+ In English 

Continue Reading

0

червоними? ні, чорними нитками

Написане від одного українського серця, небайдужого до долі України

Написане з щирістю від одного українського серця

Новоприйнятим статтям
145-1 та 145-2 КкУ присвячено

Якщо Ви умієте вишивати хрестиком – Ви безсумнівно знаєте це відчуття.
Це коли уже завершивши якусь частину роботи, знаходиш один помилково зроблений стібок, із-за якого доводиться розпускати усе уже вишите. Оте одне невірно вишите псує усю картину.

У мене сьогодні пів-дня було аналогічне відчуття, що повертаємося до старого, давно пережитого і уже забутого.
У Кримінальному кодексі 1960 року була аналогічна стаття – саджали у тюрму за наклеп. Сьогоднішні плоди життєдіяльності Верховної Ради України щодо кримінальної відповідальності журналістів за наклеп знову додали гіркого присмаку із ароматом минулого.
Маючи таку статтю у Кримінальному кодексі дуже легко фільтрувати все і вся.

Неугодні любителі української правди уже склали свої  найнеобхідніші речі у валізку і щоразу публікуючи нову статтю перевіряють її зміст, по всяк випадок…
До речі, у зв’язку зі зростанням кількості ув’язнених по цій статті може відбутися раптове відкриття ще однієї (двох, трьох…) виправно-трудових колоній чи інших аналогічних закладів для такого порушників.
Буде навіть описано позитивний ефект вказаних дій. Типу «створено десяток робочих місць наглядачів». А що, скажете не буде? Буде, звісно! Або щось типу «Україна нарешті стала правовою державою». О, так, це буде самий смак, коли фраза «наклепам бій» буде намагатися побороти бренд «стоп цензурі».

Ой, як це сумно – знову вишиваємо чорними нитками

0

незалежно?

Україна як незалежна чи залежна держава


Я вірю, що День справжної Незалежності у нас ще попереду. Фото by Aleksia

  1. Незалежно від політиків типу Я., бізнесменів класу А., проживання у помешканнях розряду Х. (хрущовки) та належність до соціальної групи Г. (громадяни) – вижити і не втратити себе
  2. Незалежно від регіональних “русских языков” продовжувати спілкуватися українською мовою.
  3. Незалежно від української правди вірити в українські мрії.
  4. Незалежно від глобалізації – любити українців, українок та українське.
  5. Незалежно від великої кількості брудних вікон у житті кожного простого українця – дивитися на небо і бачити не плями на склі, а сонце

Я щаслива, від того, що Україна – незалежна.
І взагалі хотіла написати щось гарне про наші жовті колосисті поля та блакитне небо, але ж відчуваю, що не на часі. Реальність нашої незалежності має зовсім інші непривабливі кольори.
Тож, напевне, іншим разом.
В інший День Незалежності