1 серце :) 17 сподобалося
Loading...
0

Стих о ёжике

Як тебе не любити - сірий їжак :)!Красиві їжачки завжди в пошані

О, как тебя не любить, серый и милый ёж :)! Фото by remiguisz_o

Надеюсь, что от этого стихотворения количество довольных жизнью ежиков увеличится :)

Почему-то всем
Не сильно интересно,
Как живет
Обычный серый ёж.

А ведь жизнь его
Полна событий леса
Существо такое
Вряд ли где найдёшь.

Целый день он
Строит схемы, даже планы.
Чтобы на ночь глядя
В лес уйти.
И не встретить
Неприятности нежданно
На своем,
Слегка запутанном, пути

Да, он – яблочник.
Хотя бывают груши.
Или чей-то хлебушек найдет.
Но жучка ведь тоже
Может скушать,
Если плохо тот себя ведёт!

Ёж по имени
Лесничих называет
Лишь с медведем –
Исключительно на «Вы».

И бежит себе,
Всё песни напевая,
Только голос слышно из травы.

Так что жизнь и весела,
И интересна
У обычного и серого ежа
А в клубок с иголок
Очень острых
Прячется столь мягая душа :)!

Медіа-запис моїх роздумів про нелегке життя їжачків можна знайти тут: [Download not found]

Дополнительно. Сегодня я заметила, что это уже третье мое сообщение, которое касается животных. Если так будет продолжаться и в дальнейшем, то придется срочно идти в зоопарк, ибо видно, душа скучает за четырехлапыми и двукрылыми :)

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 11 сподобалося
Loading...
0

Я хочу быть конфетистой

Віршик про те, що я хочу бути цукерковою і не тільки :). Фото by olivia bell

Віршик про те, що я хочу бути цукерковою і не тільки :). Фото by olivia bell

Я хочу быть конфетистой.
И чуть-чуть перламутровой.
Вкусом августа месяца.
Либо заревом утренним.

Но не сладкой, чтоб приторно.
Я сама против этого.
Лучше помнить открытками.
Улыбаться приветами.

Я – за лица с характером.
И за души с изгибами.
Против множества факторов,
Важно то, что невидимо.
А не всем напоказ.
Да кудрявые локоны…

Люблю яркий окрас
И писать между строками.
И всех тех, кто не ищет
Повод маленькой радости.
Ведь с такими всю жизнь –
Словно в месяце августе…

PS: отак-от увечері 27 квітня 2011 року мені дуже захотілося аромату серпня місяця :)

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 12 сподобалося
Loading...
0

Не бидло

Робота Василини... Сайт...

Фрагмент української душі. На фото – творіння Василини  Боцвінко (rukotvory.com.ua)

Бидло (від польського Bydło) — це свійська рогата худоба, або такий спосіб існування чи мислення людини, який викликає асоціюється зі скотом. Вживається як образа
(цитата з укрмеморіа.ком)

Не бидло.
І я знаю, що кажу.
Ми навчені.
А дехто – навіть вчені.
І, не переступаючи межу,
Все ж здатні на життєві одкровення.

Так, маса.
Але сірих тут нема.
Загляньте в душу:
Кольорову й колоритну.
Хоча реальність пил проблем здійма,
Але розвіємо.
Не почужіє рідне.

А з бидлом легше, згодна.
Справді так.
Проте не дочекаєтесь, шановні…
Бо ми є вирощені
В щедро росяних садах.
Хоч може цього й не показуємо ззовні.

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

на п’ятий день (непозитивне)

Написане на п'ятий день квітня. Фото by diMgo lee

Написане на п’ятий день квітня. Фото by diMgo lee

Я не знаю що відбувається зі світом, але останніми днями він мене тривожить.
Не радує настрій оточуючих та економічні перспективи України.

Від слів “інформаційне майбутнє України” починає боліти проукраїнська частина моєї душі.
І від людей доводиться часто чути про якісь дев’яності та їх повернення
А ще – кудись зникло весняне тепло і… вівсянка.

Плюс до всього: пройшло уже 5 днів мого (і Вашого) квітневого життя

Я пишу це все для того, щоб собі та Вам нагадати – завтра, 6 квітня – пора вже починати робити щось із запланованого на квітень.

А то можна не встигнути.
І потім буде жаль. А ще – не вистачатиме буквально парочки днів для… (тут у кожного іде перелік свого особисто і потаємно запланованого).

Ледь не забула: вживайте сало (і часник), бо воно виводить радіонукліди.
І поки будете його жувати, думайте про те, що світ великий, а Фукусіма далеко

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 9 сподобалося
Loading...
0

моє авто… вперше на фото :) / моё авто… впервые на фото :)

Іду, значить, сьогодні по Інтернету. Дивлюся – машина стоїть.
Вся така гарна, весняна, розмальована
Я на неї раз подивилася. Потім ще раз. І ще разів зо два.
Ну, думаю, хтось постарався на славу :).

Та й пішла собі далі – блукати інтернет-сторінками.
Але поки я там ходила-гуляла, мені з кожною хвилиною ставало все зрозуміліше – я хочу собі таку машину!
І я просто безсила – моє серце тьохнуло при першому погляді на це чудове авто :).

Тож, довелося відпаркувати її там і забрати собі.
Що я успішно і зробила :).
Тож тепер, окрім власної оселі у Інтернеті (я живу за адресою meri.kiev.ua),  у мене є також власне авто, фото якого я виставляю на оцінку громадськості вперше :).
Якщо буде хороша погода, то заходьте до мене на днях, покатаємося разом :).
Екстріму я не обіцяю, але можу запевнити, що буде весело :-Р

Красивий автомобіль для подорожей життям повинен виглядати так красиво і весело

Моє авто для Інтернет-подорожей :) / Мое авто для Интернет-путешествий. Фото by toxic caramel

Русским языком

Continue Reading

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 12 сподобалося
Loading...
0

на рівні особистого

Робити життя різнокольоровим задача кожного. Ніхто чужий твоє життя кольоровим не зробить

Я не знаю що за річ зображена на цьому фото, але з упевненістю можу стверджувати, що воно мені подобається :)

Знаю, що, читаючи ці рядки, тобі не хотілося б, щоб я тебе називала привселюдно по імені.

Тому я просто скажу: дорога моя Н. (Настя? Ніна? Надія? Наталі?….)

Я могла написати ці слова тобі на особистий і-мейл, проте щось мені підказує, що зараз по той бік монітора сидять багато ніжних душ, яким потрібно прочитати ці рядки.

Continue Reading

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

про мої весняно-технічні проблеми

Якщо Ви заходили на мій сайт і бачили гарні підсніжники, то хочу сказати, що то я їх тут посадила :).
Я вирішила боротися з технічними проблемами, які виникли на сервері, за допомогою чисто дівчачих підходів :). Тобто я повірила, що краса врятує світ, а весна із підсніжниками – мій сайт :).

Як бачите – в житті дуже корисно вірити у щось або у когось. Бо це окриляє, реабілітує і ремонтує :)…

Але так як фото підсніжників по-весняному обнадійливе, а також у звязку з тим, що хтось у ці дні, можливо, на мій сайт і не заходив – я хочу показати світові цю красу ще раз :)

Головне не здаватися і вірити у вирішення проблем будь-яких технічних чи життєвих

А тепер коротко про мої весняно-технічні проблеми. Вірте у те, що весна все може. І підсніжники теж :). За фото я дякую Sabine Fischer

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 7 сподобалося
Loading...
0

Подільський вірш

Впевнена, що багато хто цього вірша не зрозуміє. Але я вірю в те, що знайдуться так само закохані в Поділ... фото by funkytravel

Я все рівно вірю в те, що знайдуться так само закохані в Поділ… фото by funkytravel

Подільському району
міста Києва присвячено

Я не знаю чи побачили це сотні людей, яких я зустрічала сьогодні на Подолі. Але він був справді прекрасний. Багато хто цього вірша не зрозуміє. Але я все рівно вірю в те, що знайдуться так само закохані в Поділ.

Поділ сміявся дзвінко наді мною
З бруківки вулиць
І затертих часом стін

А вечір був уже в передпокої
Втискаючись у хід стрімких годин
В мої думки
І всі переживання
Заглядували відблиски зі скла

Вогні вітрин були хмільні та п’яні
Світили в душу
Опиратись не могла

Отим зустрічним поглядам,
Провулкам.
У мене не було ані бажання,
Ані сил.
Він моє серце відчував
І ніжно слухав.
Це правда.
Я люблю тебе, Поділ…

2011, січень

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 5 сподобалося
Loading...
0

українські народні пісні – оновлення репертуару :)

Український стиль думок інколи переслідує мене, тож доводитися його реалізовувати

Отакі вони – мотиви України… Фото by_umacleveland

Все почалося там. На корпоративі :). Цьогорічне святкування Нового року було у нас на роботі в українському стилі
Тож вона зявилася на самому початку святкування і увесь вечір я не мала спокою. Вона мене переслідувала і я просто була змушена зробити ЦЕ :).
Я їй піддалася
і записала декілька українських народних пісень.

Висновок: інколи треба повністю піддаватися своїй настирній думці. Піти в похід? Спробувати себе у ролі ді-джея? Почитати заборонену літературу? Чи може помалювати? Звісно що, так! Адже тільки такі-от думки і дії роблять наше життя різноманітнішим :).

  1. Мері - Ой, у вишневому саду (2,3 Мб)
  2. Мері - Ой, чий то кінь стоїть (2,4 Мб)
  3. Мері - В саду гуляла (2,4 Мб)

PS: пісні записані виключно з просвітницькою метою. Авторка висловлює вдячність плеєру фірми Transcend за проведену записувальну роботу :)

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 7 сподобалося
Loading...
0

Спасибо

Я благодарна всем кто меня поздравил и или забыл поздравить :)

Спасибо!

Короткие итоги моего
Дня Рождения

Забывшим.
Вспомнившим.
Тем, кто любимый был когда-то…

Поющим до полуночи со мной.
Родителям.
Жене моего брата.
И за подарок,
Тот, что именной.

Кто вголос.
И всем тем, кто даже молча.
Кто взглядом встретил.
Восхищаясь, проводил.
И кто желал,
Писал со смыслом между строчек.

И всем,
Кто просто сердцу мил.

Кто я без вас?
Вы в жизни мне необходимы,
Как радость, приходящая извне.

Спасибо Вам,
Не проходящим мимо.
Вчера Вы дали
Много счастья мне…

2010, декабрь

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 17 сподобалося
Loading...
0

Зимовий вірш для мами

У тяжкі хвилини життя ми йдемо до мами і родинного тепла

Якщо Ваша мама з Вами поряд – це чудово! Photo by frienz64

М’яко падає сніг.
І згадалася мама.
Я б усе віддала,
Щоб у цю зимну мить
Опинитися там,
І всіма кольорами
Показати любов,
Ту, що справжня…

Не спить
Моя мама
Вона
Береже в домі вогник,
Щоби тепло було
В ці вітри й холоди.
Її мудрість в очах.
І чекає невтомно,
Коли діти до неї приїдуть туди.

І виходить надвір.
І до вікон підходить.
Але тихо кругом.
М’яко падає сніг.

Моя мама не спить.
І чекає додому.
І у ангелів просить
Тільки рівних доріг.
Для дітей. Не для себе.
Віддала б що завгодно!

Вітер диха замерзло
Ні на мить не стиха…

Як чудово, коли
В мить зимову й холодну
Зігріває теплом
Материнська рука…

2010, грудень

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 7 сподобалося
Loading...
0

цитата про руку творчої особистості

Слова, варті уваги...

Інколи рука творчої особистості реагує швидше за голову

Іванцова Міла. Родовий відмінок. Роман – К.: Нора-Друк, 2009. – 296 с. – c. 107

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими