1 серце :) 12 сподобалося
Loading...
0

Літня розмова

Літня розмова. Погляд Мері - вірші про літо

У мереживі словосполучень… Photo made by Ella Gajewska.

Простирадла блакитного неба
Простелялися за горизонт.
Липи цвітом манили до себе
Звали нас в ароматний полон.

І під сонцем нестримно палючим
Ми ховалися в тінях годин
У мереживі словосполучень
Залишались один на один.

Вітром віялись і розвівались
Жовті фарби навколишніх клумб
Стіни вицвіли наче на старість
І читалося в порухах губ,

Як приємно посидіти поряд
Із навіки своїми людьми.
І здавалось від світу в розмові
У ту мить заховалися ми.

початок червня 2013 року

 

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

туди де тепло / where warm

Оце б гайнути туди де тепло... Бо ж фото не моє. Це хтось підкинув :).
Оце б гайнути туди де тепло… Бо ж фото не моє. Це хтось підкинув :).

Якщо Ви подумали, що я полетіла туди де тепло (тобто, у теплі краї) і тому нічого не пишу в себе на сайті, то поспішаю Вас порадувати / розчарувати.Ніякі Туреччини, Єгипти, Балі та Крими разом взяті не виманять мене з робочих просторів :).

Скажу Вам по-чесному, не пишу, бо влітку на мене нападає лінь. А ще пісня Слєпакова “Море роботи” стає час від часу не тільки його, але й моєю реальністю. Та і загалом – я є літо-залежною особою, тож піддаюся на спокуси літа і йду туди, на вулицю, на вільні простори…
Тож якщо Ви все ще читаєте це повідомлення (я вже б на вашому місці кидала це заняття, он погода яка чудова за вікном!), тому я щиро дякую Вам за увагу, візит і приходьте до мене ще :).

До речі, я уже написала вірш на філософську тему про життя окремої категорії осіб і їхні реалії.
Так що я вже скоро лінуватися не буду, опублікую і… далі буде :)

In English

If you thought that I had a flight to the southern skies hence did not write anything on my website, I would like to hurry up and make you happy/upset. All Turkey-s, Egypt-s, Bali-s and Crimea-s, when they are gathered together, do not have any chance to take me out of my working area :).

Frankly speaking, I did not update my blog since I am very lazy in summer. Also sometimes the song of Semen Slepakov “Sea of work” becomes not just his, but also my reality. Finally, I have addiction-of-summer so I just cannot avoid summer temptation and go out to the free spaces…

So if you are still reading this message (being in your shoes I would leave this activity, please, look outside, the weather is really great!) so I thank you sincerely for your time, visit and welcome again :).
Moreover, I have already written a philosophical poem on the routine of a special category of people. Hence, I promise you to become very hardworking, publish this poem and… to be continued :)

Continue Reading Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 16 сподобалося
Loading...
10

Лише до безтями

стіна, дівчина, wall, girl, love, back

Стін нема. Вір у диво.

Є люди, з якими можна говорити,
мовчати і навіть більше…

Хочеться намалювати.
Або хоча б розповісти.
Можна у межах кімнати.
Чи десь далеко за містом.

Варто лише подивитись.
Хоч важливіше – побачить.
Крізь біло-лагідний ситець
Серце і рідне, й гаряче.

Слухай, нам треба почути
Правду, заховану в тиші.
Хочу до болі у грудях,
Щоб народилися вірші.

Або хоча би картини.
Бачиш, взаємність важлива
Ти все ще віриш у стіни?
Ні, їх нема.
Вір у диво.

Справжність – вона непідробна.
І в почуттях все так само.
Знай, я на інше не згодна.
Лише до безтями…
Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)

Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

Кіт, що нагананяє на мене сон

Ви тільки подивіться на всю філософську глибину цього фото… Тільки під час споглядання дуже не позіхайте, бо мені теж від цього котика спати хочеться :)


Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

Дніпровське безхвилля


Стояла я на мосту, дивилася-дивилася, а тоді вирішила – та ну його! Треба просто брати і фотографувати :)…


Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

Красивий Київ… І не десь, а прямо тут!

Мій красивий Київ з вікна

Мій красивий Київ з вікна

 

Хто не погоджується із вище зазначеним твердженням, може прогулятися по Києву і змінити свою думку :)


Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)

Поділитися з іншими
1 серце :) 5 сподобалося
Loading...
4

під ногами / under feet

небо, клюжа, красиве небо у калюжі, небо в луже, лужи и небо, весенние лужи

Ой, дивіться: у калюжах – небо…

У безрозмірних весняних калюжах віддзеркалювалося небо…
“Дивись під ноги”, – повчально і нелюбязно казала молода мама своєму малолітньому сину. Поспішаючи, тягнула його за руку і педагоги величини пана Макаренка, напевне, зморщилися б, побачивши цю картину.

“Мамо, мамо! Ми ідем по хмаринках!”, – радісно закричав маленький хлопчик.
У калюжах і дійсно віддеркалювалося трохи брудне, але все ж блакитне небо і такі самі майже білі хмарки.
“Обходь калюжі! Чого тебе туди повело?”, – не розуміючи усієї краси ситуації продовжувала нелюбязна мама.
Але маленький син проявляв упертість характеру і продовжував брьохати по калюжках, інколи навіть розбризкуючи краплі талої води навколо.
Потім вони повернули направо і пішли в напрямку станції метро.

А я, не обтяжена нічиїми заборонами і нерозуміннями, ішла у своїх гумових чоботях прямо по хмаринках і щиро раділа безрозмірності весняних калюж :).

In English

Continue Reading
Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)

Поділитися з іншими
1 серце :) 13 сподобалося
Loading...
0

Не вірте очам

Девушка на канате, канат девушка, еквилибрист, эквилибристка девушка

Не треба завжди вірити своїм очам, чужим словам і будь-яким обмеженням.

Не вірте очам,
Бо вони бачать стіни і межі.
Не вірте промовам,
Бо часто нещирі вони.
Красиві слова.
На них ловляться необережні…
Не вірте в солодкі,
Хоча такі бажані сни.

А в що ж тоді вірити?
Будучи на роздоріжжі.
Кого ж тоді слухати?
Серце віддати кому?

Питайте в дощів.
У хвилин одинокої тиші.
Йдучи по дорозі на гору
Круту й камяну.
Просіть не в людей.
А у світлого синього неба.
Із ним не лукавте
Кажіть напряму – так як є.

Бо хто просить щиро
І віддано щастя для себе
Тому доля відповідь
Завжди і вчасно дає.
Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)

Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

бувають такі люди як він

блог з власною думкою, блог про реалії України, блог про щасливу жінку, блог усміхненої дівчини

Не хочу ховати свою думку!

Є люди, які мене дивують. У хорошому значенні цього слова :).
На жаль, з більшістю з них мені не доводилося зустрічати. І вже не доведеться, адже їх земне життя, у більшості випадків, уже завершилося.
Проте, як кажуть поціновувачі вин, “послевкусие остается”. Це – враження, яке залишають їх роботи і досягнення. Навіть біографії таких людей виступають як приклади для наслідування і натхнення.

Щоразу, коли заходжу в Національну бібліотеку імені Володимира Івановича Вернадського на Московській площі у Києві, я дивлюся на його бюст напроти входу і думаю про вічне.
Звісно, мені було б цікаво також дізнатися який у нього був колір очей або улюблена страва :).
Але наразі,  такі подробиці заховані за роками і архівами, тому  дивлячись на його погруддя я намагаюся відповісти на питання “Як?”.

Як він зміг пересилити реалії і займатися самоосвітою?
Як він зумів зберегти добре серце і турбуватися про інших, коли його самого страшенно гнобили?
Як він не русифікувався в умовах усього тотально неукраїнського?
Воістину геніальна людина.
Його день народження справляли два дні назад, 12 березня…
Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

цитата про старість

Цитати молодих людей. Погляд Мері - вірші про життя і цитати про молодість

Цитати душею молодих людей

У 20, 30 чи 40 років усі думають, що ці слова точно не про них…

Пожалуюсь – плохо остаться без дела, даже в старости. Вроде бы есть ещё силы, но уже знаешь: конец близок, будущего нет. Значительного дела не сделаешь. Остаются размышления и прошлое.

М. М. Амосов “Голоса времён”
Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)

Поділитися з іншими