Cнег умирает. Вместе с ним
Уходят те, кто был живым.
Ещё недавно…
Тает плавно
Вся жизнь у каждого из нас.
Не верьте…
Но ведь это явно:
Всему есть свой последний час.
Наш мир не вечный –
Это правда…
Не безупречный,
Как все мы.
Но нам другого и не надо…
Нам нужен
Холод от зимы
Тепло весны
И радость лета
Осенняя листва в букетах.
И жизнь…
Она всегда такая:
Мы так хотим любви и рая
И все свои года и дни
Не хочется нам быть одним…
Так что живите как хотите.
Ведь всё решает человек.
Но помните и поспешите.
Ведь тает жизнь, как будто снег…
Я хочу любові. Я хочу уваги, Я хочу серйозності, а не розваги, Іще дуже хочу за руку пройтися, Коли в небесах є із золота місяць. Я хочу під літнім дощем прогулятись, Я хочу любити. Я хочу сміятись. Себе дарувати, добро всім робити, Життя це я дуже б хотіла прожити, Щоб поруч із кимось. І щоб не сама. Я хочу відчути усе це сповна. Я дуже хотіла б знайти ту людину, З якою летять непомітно години. Щоб їй говорити і слухати теж І просто любити. Любити без меж. Щоб ночі і дні ми проводили разом, І це все було не підкорене часом. Потрібен мені просто погляд у очі. Оце і усе, що в житті цьому хочу. 2002 рік
Я продаю свої НФТ вірші. Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло
А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і лист щастя про збірку прилетить ✉️ ?
Цей вірш про гуртожиток описує лише реальні факти з життя 20-го гуртожитку КПІ
Гуртожиток – це “общага”,
У нього – лише переваги,
Адже народ з усього світу
Живе тут і зимою, й літом:
Не дивлячись на день і час,
Тут анекдотів є запас,
Та й щоб від скуки не пропасти,
Студенти ходять в гості часто:
А там навчання пропливає
Хоч без конспектів, але з чаєм :).
Тут є і вахта, і СБ,
Є Брітні Спірз, “Rammstain”, “Любе”,
Плюс курсові, всі лаби й книжки,
Знайти тут можна із надлишком.
Є кухня – місце всенародне,
Не промине новина жодна,
Щоб тут вона не побувала –
За всіх розкажуть Вам чимало…
Приколів, сміху тут багато,
Зате от місця – малувато,
Хоча… Нічого, жити можна,
Бо тут знайомі – всі і кожний…
“Мівіна” – це найкраща їжа,
Завжди смачна і завжди свіжа,
Тут діє правило одне –
Студент їсть те, що їстівне :).
Ще можна провести розмову
Про побут, житлові умови:
Вода холодна є, одначе,
нам хочеться також гарячу :).
А от якби ще й ліфт робив –
Тоді б студент як в казці жив
Всі так хотіли б цього дива…
Та… Мріяти – це не шкідливо :).
Отак життя тут і минає:
У річці з пива всіх купає,
В піснях до ночі під гітару,
Хоч завтра знову йти на пари…