Твоє вікно було змережене гіллям.
За зиму книги позапилювались в шафі,
Але весна прийшла до тебе іздаля,
Щоб вивільнити душу,
Що під шарфом.

Твоє вікно було змережене гіллям.
За зиму книги позапилювались в шафі,
Але весна прийшла до тебе іздаля,
Щоб вивільнити душу,
Що під шарфом.
Я відновлюватиму ліпку на будинках
Ще живих,
Але дуже запилених
І складатиму сторінка до сторінки
Книги,
Віддані мені старожилами
Стоїть Олімп
Із сотень тисяч книг
Дорога від підніжжя
До вершини.
І світ утратився б.
А може навіть зник,
Якби не їх багатотомні покоління.
Бо кожне із написаних там слів.
Рождалось в мудрості,
А деякі – у муках.