Категорії
щоденник

Епатажне тріо світової політики

Епатажне тріо світової політики

Граффіті з натяком на політичний зміст. Через десять років воно вже втратить свою актуальність (сподіваюся). Однак, наразі – воно прекрасне. Бо каже про це епатажне тріо світової політики більше, ніж відповідь на запит Гугл :).

Це епатажне тріо світової політики створює медіа приводи щохвилини. Вони знають, що п’ята колона суспільства, тобто ЗМІ, це – сила. І тому не використати цю силу в правильному для себе напрямку – то явно не по феншую. Не по їхньому феншую…

А світ щоразу від їх вибриків ніяковіє. Або ж стає сумний, стривожений або ж розгублений. У будь-якому разі, оці троє не залишають шансу на байдужість.

Ще не зустрічалася мені людина, яка б на питання: “Яке у тебе відношення до Трампа (чи Путіна або Кім Чен Иня)?” сказала нічого. Неможливо промовчати. На те ж усі троє і сподіваються…

Подивитися в Instagram ⇒

Категорії
щоденник

Урбанізація

Багато маленьких будинків жили один поряд з одним. Вони розділяли дощі та снігопади, сліпуче сонце без затінку чи хоча б сонцезахисної парасольки і… вражали собою перехожих. Ці перехожі були місцевими, але частіше все-таки туристами. Вони були голодні на такі милі та гарні будиночки, бо самі жили в квартирних чотирьох стінах, з яких хочеться вирватися куди-небудь, бо дуже тиснуть. Бо не дає спокою всюди існуюча урбанізація…

Перехожі гуляли і милувалися цим натовпом маленьких будинків ще не урбанізованого міста. І мало кому хотілося, щоб новаторства архітектури та будівництва прийшли сюди. Бо у всіляких там Гамбургах, Вашингтонах і Барселонах багатоповерхівки уже зробили своє діло. Економічно виправдані, але бездушні. Високі та населені, але без щасливого населення…

Урбанізація використовує найсильніші козирі, а в кінцевому підсумку людям все рівно хочеться до справжнього, зеленого та з дитинства рідного.

Це надзвичайно важливо – залишити в світі місця, які не будуть підкорені урбанізацією.

Подивитися в Instagram ⇒

Я продаю свої НФТ вірші. Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і лист щастя про збірку прилетить  ?

Категорії
щоденник

Нарешті весна

Прийшла весна. Чому б і не зрадіти ;)?

Нарешті весна. Взагалі-то не віриться і не повіриться аж до тих пір, поки під сонцем не розтане. Під небом не вигуляється. І поки в легені не вдихнеться.

Бо як можна, дивлячись на оцих сніговиків думати про весну? Та ніяк! Хіба що читаючи вірші про весну та морально готуючись. Тому дуже чекаємо, в усі вікна виглядаємо її, справжньої з чимось більш символічним, а не з цією сніголіпною зграєю ;).

Подивитися в Instagram ⇒

Категорії
щоденник

Хочеш змін? Будь ними!

Зустріла на вулиці філософське граффіті із зображенням Магатми Ґанді. “Ви повинні бути змінами, які ви хочете побачити у світі” (You must be the change you wish to see in the world) – так він говорив. Історія за цими словами є як завжди повчальною. Бо з паном Магатмою по-іншому не буває ;).

Категорії
щоденник

#майжевесна ;)

Подивитися в Instagram ⇒

Категорії
щоденник

Зима у макрознімку

Моя зима у макрознімку

На цьому фото – звичайний мох. У школі казали, що він називається оленячий мох, хоча в даному випадку я жодного оленя в радіусі ста метрів не спостерігала ;). Тому я вирішила назвати його мох зимовий і судячи з того, що мох на фото вийшов симпатичний – йому моя назва сподобалася більше. Однак, хочу запевнити – якщо все-такий якийсь олень буде вимагати право на повернення назви історичної назви цього моха – я обіцяю не опиратися і погоджуся без зайвих зимових дискусій ;).

Подивитися в Instagram ⇒

Категорії
щоденник

Мобільний додаток з віршами Олени Теліги

У Олени Теліги мені дуже подобається один вірш. Називається “Вечірня пісня”. Ось він:

За вікнами день холоне,
У вікнах – перші вогні…
Замкни у моїх долонях
Ненависть свою і гнів!

Зложи на мої коліна
Каміння жорстоких днів
І срібло свого полину
Мені поклади до ніг.

Щоб легке, розкуте серце
Співало, як вільний птах,
Щоб ти, найміцніший, сперся,
Спочив на моїх устах.

А я поцілунком теплим,
М’яким, мов дитячий сміх,
Згашу полум’яне пекло
В очах і думках твоїх.

Та завтра, коли простори
Проріже перша сурма –
В задимлений, чорний морок
Зберу я тебе сама.

Не візьмеш плачу з собою –
Я плакать буду пізніш!
Тобі ж подарую зброю:
Цілунок гострий, як ніж.

Щоб мав ти в залізнім свисті
Для крику і для мовчань –
Уста рішучі, як вистріл,
Тверді, як лезо меча.

Я хочу, щоб з’явився мобільний додаток з віршами Олени Теліги. Тому наша Літературна Агенція працює в поті чола над її збіркою (і не тільки над її, але про інші імена – трохи пізніше).

Хочете побачити результат нашої любові до творчості Олени Теліги? Підписуйтеся тут.

Дякую за увагу і до завтра ;).

Подивитися це повідомлення в Instagram ⇒

Категорії
щоденник

Лавандові вогні нічних неспань

Були ночі, коли не спалося. Зазвичай то зі мною ставалося у поїздках до якихось інших міст. Коли є розуміння того, що це місто є твоїм лише на кілька днів, то виправданням завжди слугували слова “вдома відісплюся”. Хотілося набутися і надихатися.
Так я зустрічала нічні краєвиди великих річок і веж, неочікувані снігопади над омріяними столицями, рожево-тихі сходи сонця над скромними озерами і ставками міждержавного масштабу.
Я їм писала вірші. Колись із тих віршів буде збірка. А зараз – оці мої лавандові вогні нічних неспань.

Подивитися в Instagram ⇒

Категорії
щоденник

Оце так мішок!

Таких мішків вдень з вогнем і з Гуглом не знайдеш. Унікальний дизайн та неординарна техніка виконання. І все завдяки фантазії моєї бабусі! А тепер я знаю яке питання буде мучити усіх допитливих: то що ж у мішку ;)?

Подивитися в Instagram ⇒

Категорії
щоденник

Канат

Стояла, дивилася.
Відчувала, як колись цей канат був облюблений морськими хвилями і поєднував кораблі з берегами. А тепер – настала зрілість засмаглого і плетеного моряка. І зовсім неморська старість. Ловить миті синього неба і ностальгує за хвилями та чайками у міських пейзажах.

Подивитися в Instagram ⇒

Категорії
щоденник

майже самолюбування ;)

Працюючи над цим зображенням і його форматом, було проведено не одну зимову ніч.
Тому, не можу не запостити привід моєї маленької радості ще раз ;)

Сам мобільний додаток з віршами міститься ось тут: https://play.google.com/store/apps/details?id=marynakuzmenko.love_poems&hl=en

Подивитися це фото в Instagram ⇒

Категорії
щоденник

тексти з голосами війни

Мій сонячний Донецьк завжди буде таким. Вид з вікна другого поверху Центрального залізничного вокзалу міста Донецька

Є такий сайт – Голос Війни.
Читала його. Плакала.
Звісно, мені як і всім уже остогидли часті політичні спекулювання на тему АТО, зради і лугандонського жахіття. Але те, що пишуть ці Люди у своїх Творах, варте щонайменше декільох хвилин вашого часу. А ще я зрозуміла, що десь у глибині душі відчувала себе отим самим другом, якому писав Олексій Бешуля. Ось моя сповідь.