0

Стих подруге

Стих подруге. Женская дружба существует не смотря ни на какие предрассудки
Стих для Подруги. Photo by Ryan Brenizer

Красивый профиль…
У тебя красивый профиль.
Разве, о том не говорила
Я тебе?

Давай найдёмся как-нибудь
За чашкой кофе.
За разговором по душам.
И о судьбе.

О том, как в мире женском есть мужчины,
Как непонятны ребусы из чувств.
Да посмеёмся как обычно
Беспричинно
Пока не станет зал кафе
Безлюдно пуст.

Сто лет не виделись.
А ты ничуть не изменилась!
Лишь только люди
Поменялись все вокруг.
Но в этом благо
И большая милость
Когда есть в жизни
Неизменный друг.

Не хватит времени.
Конечно же, не хватит…
Ну, все, пока!
Давай лишь спишемся на днях.
И что-то я забыла…
Ах, да, кстати:
Я счастлива, что ты есть у меня…

Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло 😊

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і як тільки збірка приїде додому з друкарні, я вас поінформую 😋 ✉️ 🎁

Хочеться почитати щось схоже? Думаю, ось це має сподобатися ;)


Хризантемне щастя
Я буду твоїм Нью-Йорком
Твоїм пасажирським вагонам
Некрасивій жінці
Вирости можна з думок

Марина Кузьменко

Привіт, мене звати Марина. Я час від часу віршую і пишу сюди.

2 Comments

  1. “Ті, з ким були спільні простори трамвайних зупинок” зачаровані Вашим творчим ростом та досягненнями!

  2. Дякую Вам, Ліно. Мої київські трамваї часто фігурують у віршах і згадках. Це все тому, що по-дитячому кожна трамвайна поїздка для мене залишається подорожжю і очікуванням несподіванок. Навіть в умовах, коли трамвайні виїзди стають рутинними і везуть на якусь Привокзальну площу чи у Пущу Водицю – все рівно щоразу я сідаю в трамвай і бачу світ по-іншому

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *