В минуту жизни трудную
Спасают нас друзья.
Когда, споткнувшись, падаем
По склону вниз скользя.
Когда заплакать хочется
Или комок обид…
И мучит одиночество,
И если вход закрыт.
Стучать они помогут нам,
Бежать изо всех сил.
Нельзя дружить со многими:
Лишь с тем, кто сердцу мил.
Друзья – они как ангелы
Не знаю – кто нужней?
В минуту очень трудную.
Нельзя жить без друзей…
воскресенье, 23 октября 2011 г.
PS: я вдячна долі за те, що у мене в житті є багато чудових людей, яких я можу вважати своїми друзями. Вони у Києві і вони не в Києві також :). Хтось із них вчора пив зі мною чай, а когось я не бачила уже два місяці… Але я дуже рада, що вони є у моєму житті!
Водночас, зустрічаючи безліч нових людей, все більше і більше переконуюся: справжні друзі ніколи не потонуть у морі просто знайомих :).
Дякую усім моїм друзям і нинішнім, і майбутнім :)!
2 коментарі “Стих друзьям”
Життєво!
Дякую, Костя… Так воно і є. Ця рядки написалися буквально за 5 хвилин.