Це почалося ще місяць назад, як тільки Хелоуїн зник з полиць магазинів. Відразу усі почали засипати вітрини штучним снігом та стильно розкладати пластикові атрибути новорічних свят. Деякі все-таки розкладали не-пластикові. Від того ставало трішки приємніше.
Коротше кажучи, оскільки кількість нових років та різдв у житті кожного з нас лімітована, вирішила я, що з мене уже досить. Цей новий рік у мене буде не таким, як попередні.
Цього року усі гарні штучні прикраси уже я побачила на всіх центральних ялинках міст, корпоративних офісах та вітринах. У рекламах і журналах, на Ютубах і Тіктоках. Та й у вікнах сусідів теж :).
Пішла я, назбирала гілок верби.
Сплела каркас для новорічних декорацій.
Лозоплетінням ніколи не займалася, тому, як бачите, усе по-аматорськи.
Але у моєї бабусі є ідеальне слово на чистому суржику.
Дуже релевантне для таких ситуацій.
Слово “сойдьот” :).
Тож будемо робити ці різдвяні свята такими, щоб менше отого всього.
І пластику в тому числі.
Чи вдасться з мого каркасу зробити щось путнє напишу згодом.
Може, днів так за десять…
Сталого всім Різдва!