0

Снег и алмазы

С неба падали маленькие алмазы снега на город, но люди ходили не замечая того

Стих для запущенных романтиков, меняющих какие-то алмазы на безумно красивый снег…

Читающим между строк
посвящается

Я вышла мыслями касаясь
Несвежо-бледной
Глади снега.
Мороз скрипел совсем устало,
Сложив под иней все доспехи.

И холод рвался ближе к телу.
И вел себя бесцеремонно.
А я ждала большой метели.
И улиц снегом заметенных.

Я крылась
В том своем хотеньи
Себя глазами выдавая.
Как редко я встречалась с теми,
Кто так же снега ожидает.

Но их, поверьте, видно сразу.
В толпе.
Их взгляд столь мил и ясен…

Ведь мало кто карат алмаза
На снег простой
Сменить согласен.

2011, январь

Хочеться почитати щось схоже? Думаю, ось це має сподобатися ;)


Осиротіле завтра
З душею метелика
Убили дзвонаря
Фарбуй його всього
Твій королівський пацюк

Марина Кузьменко

Привіт, мене звати Марина. Я час від часу віршую і пишу сюди.

2 Comments

  1. Я теж пишу вірші та пісні. Думаю, що колись люди почнуть відкривати в собі таланти!!!☝

  2. Дякую, Анжело! Справді так. У кожного з нас є свої таланти, які ми, за рутиною та нестачею часу, зовсім рідко відкриваємо світу. Ваш приклад є хорошим для наслідування. Якщо хочеться писати – треба це робити. Якщо хочеться співати – треба теж цьому знаходити час. Бо звичайність та буденність не надихає. А от творчість – так :).
    Успіхів Вам, Анжело!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *