Категорії
вірші про жінок вірші про кохання вірші про чоловіків мої вірші

Прощальні обійми

Вірш зі збірки “Хризантемне Щастя”. Доступний у форматі НФТ в додатку Нафта.

Ми все стояли, обійнявшись, 
А повз нас 
Проносилось життя центральних вулиць. 

Набутися б удвох з тобою про запас, 
Щоб, як роз’їдемось, 
Обійми не забулись. 

Наговоритися безперестанку наперед, 
Щоб у зимові вечори було чим грітись. 
Залиті у нічного світла мед, 
Ми б так стояли тиждень. 
Може, місяць. 

Бо не хотілося трамваїв чути клич. 
Чи віддаватися в метро пустим вагонам. 
Над нами голосно сміялась сонна ніч, 
Шуміла вулиця центральна монотонно. 

Удвох не чули їх. 
Бо розуміли, що вже ні. 
Навряд побачимось у тому статусі, що нині. 
І, наче німб, над нами сяяли вогні, 
Машини мчалися байдужі й безупинні… 

Від Марина Кузьменко

Привіт, мене звати Марина. Я час від часу віршую і пишу сюди.

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *