Вітер був нетипово холодний і кожним своїм проявом показував, що він може вплинути на будь-чиє життя.
Перехожі, знаючи це, ішли з опущеними очима і з думками про вчора.
А щоразу, здригаючись від неочікуваної його появи, відчували свою слабкість…
Вітер змін. Вітер роздумів. Вітер власної правди кожного.
Я розуміла, що теж підвладна вітру.
І сьогодні уже не хотіла нічого змінювати.
Я була згодна, щоб він прогнав із мого життя тих людей, які не пройшли випробування часом.
І тих, кому я тепер боюся вірити.
А за півмиті приїхав автобус і невідомо звідки у мене з’явилася впевненість, що я уже не хочу бути сонячною для тих, кого у житті задовольняє штучне світло люмінесцентної лампи.
Вітер змін?
2010, грудень