Сьогодні почитала останній номер журналу “Інвест-Газета” (хоч це і журнал, але називається словом “газета”. До речі, я дуже люблю “Інвест-Газету” :)), і подумала – як тільки схожі думки у двох розумних людей. Тобто у Станіслава Шума та у мене :).
А думки у нас були схожі щодо такої теми як ціни на презервативи.
Просто нещодавно, перебуваючи біля каси одного із супермаркетів, я звернула увагу на те, що презервативи зараз коштують від 25 грн. А весну ж ніхто не відміняв :).
Та й метро усе завішане рекламою про те, що секс має бути захищеним.
Плюс кількість ВІЛ-інфікованих в Україні наштовхує на думки про засоби захисту.
А якщо ще згадати за усякі венеричні хвороби, то взагалі пісня довга…
От я стояла і думала, що майбутнє українців можна охарактеризувати так:
- хто більш начитаний і з досвідом – будуть тихо лаятись не зовсім цензурними словами і купувати навіть по 40 грн. презервативи;
- хто більш ощадливий – будуть економити такі дорого-цінні речі та використовувати по святам (або за графіком :));
- хто має риси поведінки, схожі із громадянином Казановою, то я подумала, що їм дешевше буде відразу купити абонемент у венерологічний диспансер;
- а от хто не належить до вище перерахованих груп, той з адреналіном у крові займатиметься своїми справами і буде сподіватися на удачу, кликати фортуну і виглядати шару :).
Напевне, для цієї групи осіб було створено кнопку “Мне повезёт!” у Гуглі :).
І саме із цих громадян через кілька років виростають особи першої, другої та третьої групи :).
Проте висновок в усіх цих випадках один – ще не познімали плакати “Україні не вистачає футболістів. Кохайтеся!”, а тут ще й презервативи подорожчали…
Бебі-бум не за горами :).
ЗІ: та і, зважаючи на пору року, лелеки вже в дорозі :)))