П’ятою стіною буде стеля
Безвіконний вибілений пласт
У таких огранених пустелях
Пропадає безвісти наш час…
А я хочу, щоб було не марно.
Хочу змісту.
В формах чи без них.
Вірю у спадковість дій.
І в карму,
Що в історії невидимій моїй.
Наче мантру говорю:
Життя прекрасне.
Не обмежене в кордонах.
І в рядках.
Адже в пошуку всіх істин і пояснень
Є свій смак.