По небу темному розсипались зірки…
По небу темному розсипались зірки.
Хтось не вберіг –
А от мені від того радість.
І ніч годинами
Дається вже взнаки.
І небо темне вишиває рівно гладдю.
Пригадую.
Так, спогади свої
Судити важко.
Доле моя, доле…
Зірки розсипав хтось по небу,
Не вберіг
Але ж яка краса тепер навколо!
Ні, я не сплю.
Адже, хіба отут заснеш?
Я і забути
Все була би згодна.
Проте, лиш плутаюся
В лабіринтах власних меж.
Вдивляючись в зірки,
Й нічні полотна…
Loading ...
Я теж пишу вірші та пісні. Думаю, що колись люди почнуть відкривати в собі таланти!!!☝
Дякую, Анжело! Справді так. У кожного з нас є свої таланти, які ми, за рутиною та нестачею часу, зовсім рідко відкриваємо світу. Ваш приклад є хорошим для наслідування. Якщо хочеться писати – треба це робити. Якщо хочеться співати – треба теж цьому знаходити час. Бо звичайність та буденність не надихає. А от творчість – так :).
Успіхів Вам, Анжело!