1

По небу темному розсипались зірки

Woman sitting on window, night sky woman, woman looking up stars, девушка смотрит на звезды

По небу темному розсипались зірки…

По небу темному розсипались зірки.
Хтось не вберіг –
А от мені від того радість.

І ніч годинами
Дається вже взнаки.
І небо темне вишиває рівно гладдю.

Пригадую.
Так, спогади свої
Судити важко.
Доле моя, доле…

Зірки розсипав хтось по небу,
Не вберіг
Але ж яка краса тепер навколо!

Ні, я не сплю.
Адже, хіба отут заснеш?
Я і забути
Все була би згодна.

Проте, лиш плутаюся
В лабіринтах власних меж.
Вдивляючись в зірки,
Й нічні полотна…

Хочеться почитати щось схоже? Думаю, ось це має сподобатися ;)


Осиротіле завтра
З душею метелика
Убили дзвонаря
Фарбуй його всього
Твій королівський пацюк

Марина Кузьменко

Привіт, мене звати Марина. Я час від часу віршую і пишу сюди.

2 Comments

  1. Я теж пишу вірші та пісні. Думаю, що колись люди почнуть відкривати в собі таланти!!!☝

  2. Дякую, Анжело! Справді так. У кожного з нас є свої таланти, які ми, за рутиною та нестачею часу, зовсім рідко відкриваємо світу. Ваш приклад є хорошим для наслідування. Якщо хочеться писати – треба це робити. Якщо хочеться співати – треба теж цьому знаходити час. Бо звичайність та буденність не надихає. А от творчість – так :).
    Успіхів Вам, Анжело!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *