Знову я знайшла пісню в глибинах гігабайтів мого компютера. Тому вибачайте за паршивий запис – ця студентська пісня раритетна :).
На вулиці тоді був далекий… не памятаю уже навіть який рік :)
Слова прості, мотив також.
Але тоді в житті у мене була зимова сесія і я, як зараз памятаю, що дуже хотілося вийти до корпуса ФЕЛа і посидіти на Поляні, подихати свіжим повітрям і… провести весело час займаючись іншими цікавими справами :).
Тоді-от і написалися ці рядки :).
Окремо хочу сказати, що замдекана у цій пісні – це справжня Людина – Віталій Миколайович Мамчур. Він класний і це можуть підтвердити декілька сотень (і навіть тисяч :)) моїх колег з факультету :).
Медіазапис пісні знаходиться тут:
[download id=”41″]
Песня о КПИ
Пары, пары
И перемены.
Корпус Первый
Знакомые стены.
И друзья,
И одногрупники мои
Это все родное КПИ
Припев :)
А я люблю Поляну
Скажу Вам без обмана.
И в жизни мне не надо других широт
Я имя замдекана любить не перестану
Ведь нужно доучиться хоть этот год.
С друзьями по пивасу
Всё больше с каждым часом
Я понимаю истины свои:
Что жизнь моя прекрасна
И быть студентом классно.
И я люблю родное КПИ.
Кто-то учится,
Кто-то забросил
Протянуть бы
Зиму да осень.
А на сессии опять идут бои.
Это всё – мое родное КПИ.
2006