Сьогоднішній день для багатьох людей є днем спогадів дитинства…
Адже багато хто з тих днів знає що таке різка, ремінь чи лозина :).
А сьогоднішній день – це день Вербової гілочки, якою можна полупцювати (хоча, якщо перестаратися, можна і відлупцювати :)) одне одного.
І за це нічого не отримати. Крім слів подяки :).
Та і алібі ж залізне – “Не я б’ю, верба б’є, здоров’я дає“!
Ти такий усміхнений як вчора.
І такий прекрасний як тоді.
Ми побачимось, але уже не скоро
Прохолодою, що віяла з садів,
І теплом, що від вина мені лилося…
Ты запутался в жизни.
Я тоже.
Виноватых здесь нет.
Не ищи.
Это правда – мы все в руках Божьих.
Только помни – от жизни ключи,
Они даны, чтоб мы выбирали.
Свои мысли, поступки, пути.
А обидев кого-то случайно
Говорили тихонько: “Прости…”
День чудовий – 6 грудня
Це є свято серед буднів,
Зрозуміло тут без слів:
Це є День Чоловіків.
Ось тому вся сильна стать
Може лиш відпочивать,
Бо в цей день жіноцтво всюди
“Віддуватись” за них буде
Подарунками завалить,
Розцілує і похвалить…
Ви the best – для нас усіх.
Світ весь біля Ваших ніг…
Пару днів тому була у одному із пересічних гіпермаркетів міста Києва. І там оголосили про те, що “Шановна мама Такої-то Дівчинки! Підійдіть до інформаційної каси! Не турбуйтеся, що Ваша Дівчинка загубилася. Вона знаходиться біля нас і чекає!”.
Happy end.
А я б тебе не так любила,
Тобі я дарувала б крила,
Жила б тобою…
Милий, знаєш,
Оця любов не мала б краю.
Я строю замки из песка.
А ты волной смываешь их.
Несу к тебе любовь в руках,
Ценю с тобою каждый миг.
Дарю ромашек белый цвет,
Что в хороводе собрались.
Мне без тебя улыбки нет.
Но ты…
Стояли двоє
Вона і Він.
І тиснула
Похмурість стін.
Життя немов
Вступило в змову.
А в них була
Складна розмова.
Я хочу любові.
Я хочу уваги,
Я хочу серйозності, а не розваги,
Іще дуже хочу за руку пройтися,
Коли в небесах є із золота місяць.
Я хочу під літнім дощем прогулятись,
Я хочу любити.
Я хочу сміятись.
Ви знаєте, що у світі з’явилося на один блог-сайт більше?
Тільки не треба таких здивованих очей і виразу обличчя…Ви ж комп’ютер налякаєте :). Мені то це не важливо, а Вам же з ним ще жити і працювати…А він може заїкатися почне, Ви за це подумайте.
Слухайте, то Ви навіть не чули про це в новинах і не дивилися по каналу Бі-Бі-Сі прямої трансляції відкриття?
Непорядок, значить… Але нічого. Сильно не печальтеся. Адже Ви зайшли сюди, а значить я Вам прямо отут розповідаю, що у світі з’явилося на один блог-сайт більше. Знаходиться ця новопоява на www.meri.kiev.ua. Авторує там, тобто Meri (Марина Кузьменко) (на цих словах я скромно посміхаюся, ніби йдеться і не про мене :)).
Так що коротко і лаконічно новина №1 Вашій увазі представлена. Тож тепер Ви є обізнаною людиною і ніхто не зможе Вас поставити у незручне становище своїм питанням, типу такого, що Ви могли прочитати у першому рядку цього повідомлення.
З чим я Вас і вітаю :)