Категорії
щоденник

Оксана Забужко. Сестро, сестро…

Про назву. Назва мені відразу здалася сумною. Як пізніше виявилося – не безпідставно. Твір і справді наштовхує на роздуми про філософію життя та історію СРСР в одній українській сімї.

Про обкладинку. Обкладинка по своїй фактурі хороша, стиль оформлення із натяками на якусь етнографію та як завжди, наштовхуванням на роздуми. У Оксани Стефанівни усі такі оформлення. Вона ж філософ за освітою, тому це і не дивно…

Про зміст. Як і усі твори Забужко, її творіння “Сестро, сестро…” у своїх 18 сторінках має стільки змісту, що декому в ста сторінках не вдається викласти. Але читається твір не зовсім на одному подиху. Там треба і не один видих зробити. Адже історія описана у книзі – не зовсім радує читача своїм оптимізмом.  Історія про аборт, про життя простих українців у великому СРСР та про погляд на все це маленької дівчинки, у якої мала бути сестра…

Про призначення. Усім, хто звик до Дарї Донцової та Ірен Роздобудько може бути трохи складно; фантастики тут теж немає. Є жорстка реальність світу, описана виключно українською із використанням інколи дуже серйозних слів. На ніч читати не рекомендується. Бо просто багато не прочитаєте… Але книга заслуговує увагу всіх “інакомислячих українців та українок”. Враження на цю аудиторію вона справить однозначно.

Моя оцінка. За стобальною шкалою – 92.

Трохи не про “Сестро. Сестро…”

Я продаю свої НФТ вірші. Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і лист щастя про збірку прилетить ✉️ ?

Від Марина Кузьменко

Привіт, мене звати Марина. Я час від часу віршую і пишу сюди.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.