Про назву. Вперше назву цієї книжки мені сказали майже пошепки. Особливо на останньому слові.
Адже ж “в СССР секса не было”. Тому, треба визнати, що пані Забужко досить смілива.
Про обкладинку. Мені сподобалася :). Відразу думається: як це вони так зуміли скрутити листочок, щоб вийшло аж тааааке :)
Про зміст
Розказати про цю книжку, на жаль, не можна. Бо все рівно щось та й не висловиться. Книга складна для прочитання. Як і все забужківське. Не те, щоб воно незрозуміле, ні! Просто усі твори пані Оксани завуальовані, запудрені та покриті товстим прошарком тонального крему :). Читаєш одне, а відкривається правда зовсім інша…
Книга з тонкими натяками на Україну.
Книжка несподівана, бо там постає така жіноча правда, якої ще не писали. І це стосується не тільки задертої сорочечки чи того, що почалося вночі після таксі.
Тобто, книга варта заслуговує на ту увагу, яку їй приділено. До речі, її перекладено на дуже багато мов. І найголовніше, що усім тим, на чиї мови було перекладено “Польові дослідження українського сексу”, книга сподобалася.
Ну, і нарешті, про секс. Він там є. Він там різний. Але то не порно – то легка еротика. І не треба думати, що то чиясь фантазія чи збочення. Адже то – реальні факти одного чийогось життя. Можливо, життя Оксани Забужко…
Про призначення. Мислячим українцям, українським реалістам, жінкам з українською душею. Фантастичного нема нічого. Романтичного тим більше.
Моя оцінка: за стобальною шкалою – 92
7 коментарів “Оксана Забужко. Польові дослідження українського сексу.”
ого! навіть книжка така є ))
був колись на однойменній виставі в якомусь невеличкому театрі на Хмельницького, то, чесно кажучи, щось ніфіга там не зрозумів %)
мабуть настрій був не той.. )
Не змогла я прочитіти цю книжку!!!!
Почитала сторінок 6 (за 4 дні) через сторінку-півтори починала засинати!
Якось не можу я читати безсюжетні книги, безкінечні монологи хворої душі на, начебто і українській, але не зовсім зрозумілій мові вганяють мене в сон!
Я з Вами частково згодна – сюжету як такого, що у детективах чи романах тут немає. Та і мені теж час від часу спати хотілося :). Тоді я відкладала убік книжечку і займалася тим чим хотіла. Тобто спала :).
Але тим не менше мене книга вразила. Вона нестандартна. Тому і виділяється з-поміж десятків-сотень інших творів і творінь.
книжка написана я кось ніяк автор тупо піхяє відступи та художні описи в ті місця де їм взагалі не місце!!!!! І ще “чернуха” повна. А пошуки любові серед сексу марна справа, потрібно навпаки… І останнє, таке враження що автор ображена на весь світ!!!
Я згодна з Вами, що потрібно навпаки :). І що книжка нетипова…
Знаєте, я так думаю, що “Польові дослідження українського сексу” стали популярними, бо ДО того ніякої такої літератури взагалі не було.
А тут такий прорив. І відразу вживання слова “секс” у назві…
Проте я не можу так радикально висловлюватися щодо поняття “чорнуха” і т.д.
У пані Оксани усі книжки дуже специфічні, тому не слід очікувати, що вона вам напише пару приколів на сторінках своїх творінь :). Це просто її стиль.
До речі, фемінізм мені також відчувся…
Погоджуюсь, фемінізм відчувається не тільки у цьому творі.
Взагалі люблю читати Забужко – збірка поезії “Друга спроба” як настільна книга набудь-який настрій…
А я не читала “Другої спроби”… Треба буде прочитати… колись.
Поки що я вся із Жаданом :)