А дощ шумів,
Немов оскаженів.
Зірвався з ланцюгів,
З дахів,
З парканів.
Насправді, дощ –
То свіжості порив,
Щоб сонця промені
Були ще більш жадані.
Я дощ люблю.
Здається, навзаєм.
І монологи під дощем
Стають дуетом.
Бо саме там
Під проливним нічним дощем
Народжуються вірші.
І поети…