
Знаю, що, читаючи ці рядки, тобі не хотілося б, щоб я тебе називала привселюдно по імені.
Тому я просто скажу: дорога моя Н. (Настя? Ніна? Надія? Наталі?….)
Я могла написати ці слова тобі на особистий і-мейл, проте щось мені підказує, що зараз по той бік монітора сидять багато ніжних душ, яким потрібно прочитати ці рядки.
Одного разу ти сказала, що це все несправедливо і ти не розумієш чому все так відбувається.
Тоді це стосувалося роботи.
А точніше – щоденних 8 годин твого життя. А бувало й 9 та більше. Без належної оцінки твоїх старань.
З внутрішньо-колективними конфліктами. Заздрістю колег (швидше, колежанок)…
І, як це не прозаїчно звучить – з поганою зарплатою.
А потім ще були питання егоїзму інших людей у твоєму житті.
Я пам’ятаю той випадок, коли на твої намагання влаштувати свято для інших тобі відповіли щедрою порцією скарг і жменькою приємних слів показової вдячності.
Ну і звісно – чоловіки.
Хоча я так написала, що може скластися враження про наявність списку з двадцяти осіб :).
А по суті все стосується лиш одного. Хоча ні, все-таки двох.
Оскільки, давати поради – це, кажуть у народі, справа невдячна.
Тому я послухаюся народу і не буду цього робити :).
Натомість напишу одне популярне слово, якого не вистачає тобі, мені, нам і їм разом взятим.
Але це не слово «гроші», хоча ми усі їх справді їх дуже потребуємо :).
Я говорю про гармонію…
Ти знаєш, що я сама неодноразово її втрачала і, можливо, пам’ятаєш наслідки тих подій.
Тому ми з тобою приблизно на одній стартовій позиції.
Тож я пропоную – давай от прямо з цього моменту ми будемо сидіти і розуміти, що у житті ми все робимо не для когось, а для себе.
І ще раз для себе. І ні для кого, крім себе :)
До речі, вдячності не шукай. Я пробувала. У мене нічого не вийшло :).
А гроші теж обов’язково будуть. Швейцарські банки уже почали їх додаткову емісію, знаючи як нам грошенят не вистачає :)))
Але то все смайлики :).
Тепер без них.
Ти, як особа з вищою освітою, розумієш, що гармонія є скрізь. Просто вона дуже добре захована.
І гармонію точно можна віднайти у неприємному, невдячному та незапланованому.
І у ненормованій роботі теж.
Вона живе також у найманих квартирах та кімнатах.
Гармонія їздить у вщент наповнених маршрутках і нудьгує у щоденних пробках…
Я вірю – вона є. Просто треба уважніше придивитися… вглиб себе.
Ти знаєш, що все в нашому житті починається звідти.
Тож, дорога моя Н., пропоную шукати і чекати в житті не Його, а Її – тобто душевну гармонію :)…
До речі, я безмежно рада, якщо закінчуючи читати це моє послання, ти посміхаєшся :).
Великий Марекс усіх часів і народів казав: у таку посмішку обов’язково хтось закохається :).
Хоча, знаючи тебе, я стверджую, що уже закохався і не просто так, а по самі вуха :)))