Місцями хмарність…
В несповіданій душі
Бува незатишно.
І досить часто – слізно.
Я задихаюся без щирості.
Й віршів.
Гублюсь в скляних будівлях.
І залізних.
Я хочу подиху
Десь звідти.
Аж згори.
І прагну крил,
Бо вітер знає мої плани.
Та вірю:
Що б там не було в житті.
Мій новий день настане.
