
Цей вірш не претендує на серця і похвали, загальне розуміння і схвалення. Вірш не для масового читача.
Одна хвилина думок. А точніше планів. Хоча, ні – роздумів.
Послідовність слів, що час від часу мене турбують, не даючи потонути у буденному. Фрагментарнo.
У мене уже є схожий дивний вірш про штори. Тепер буде ще й про стіни.
А що там буде потім?
Напишем на звороті
Напевне, фотографій
А може навіть книг
І те, що буде далі –
Далекі магістралі
Або сусідні стіни…
Хоч краще вже без них –
Без зайвих обіцянок
І завтра буде ранок,
Який ніщо не змінить
Проте, й не поверне
Життя в колишнє русло
Навряд чи вже відпустять
Тебе сміливі мрії
Хоч може ще й мине
Два дні. Або три роки
І буде слово «спокій»
Хотілося? Отримай.
Але одна з умов:
Що ти свободу втратиш,
Натомість будуть стіни.
Хоча…Напевне, варто
Була б лише любов.
2011, лютий
Літературний аналіз вірша “Майбутнім стінам” Марини Кузьменко
Тема та ідея
Вірш “Майбутнім стінам” розмірковує над майбутнім, його невизначеністю та компромісами, які доводиться приймати в житті. Основна тема — вибір між свободою і стабільністю, між мріями і реальністю. Авторка розкриває дилему людини, яка вагається між прагненням до змін та страхом перед обмеженнями, що можуть прийти разом із ними.
Композиція та структура
Вірш складається з трьох змістових частин:
- Роздуми про майбутнє (перша строфа) — авторка ставить риторичне питання про те, що буде далі.
- Прийняття незворотності часу (друга строфа) — зміни неминучі, і вони не повернуть минулого.
- Дилема між спокоєм і свободою (третя строфа) — стабільність (стіни) приходить ціною втрати свободи.
Короткі, уривчасті речення створюють ефект глибоких, інтимних роздумів.
Художні засоби
- Метафори:
- “Далекі магістралі або сусідні стіни…” — два варіанти майбутнього: простір, шлях або замкнутість.
- “Навряд чи вже відпустять тебе сміливі мрії” — уособлення мрій як сили, яка не дозволяє забути про прагнення до більшого.
- “Але одна з умов: що ти свободу втратиш, натомість будуть стіни.” — підкреслює вибір між безпекою та неволею.
- Антитези:
- “Два дні. Або три роки.” — різний масштаб часу, що підкреслює невизначеність.
- “Хотілося? Отримай.” — гра контрастів між очікуваним і реальністю.
- “Свобода ↔ стіни.” — головне протиставлення вірша.
- Риторичні питання та звертання:
- “А що там буде потім?” — питання, що змушує замислитись.
- “Хотілося? Отримай.” — викликає відчуття неминучості наслідків вибору.
- Еліпсис (“…”):
- В кінці рядків створює відчуття недомовленості, відкритого фіналу.
Настрій та емоційне забарвлення
Вірш пронизаний відчуттям рефлексії та меланхолії. Він передає стан роздумів перед важливим вибором. З одного боку, є мрії та прагнення до свободи, а з іншого — спокій, який дає стабільність, але забирає можливість рухатися вперед.
Висновок
Марина Кузьменко в цьому вірші порушує глибоку екзистенційну проблему вибору між свободою і безпекою. Вона показує, що будь-яке рішення має свою ціну, і хоча спокій здається привабливим, його досягнення може коштувати втрати найважливішого — внутрішньої свободи. В кінці авторка залишає відкритий фінал: можливо, варто було б обрати любов, адже саме вона може стати відповіддю на життєві питання.
4 коментарі “Майбутнім стінам”
була б лише любов, а стіни…стіни можна і валити) захоплює… протe свободу не віддати, це надто важливо…
описана мною свобода – це те, що у наших головах. Точніше, думках і вчинках… ступінь можливої радикальності поведінки.
Звісно, свобода буде. Але уже не така… інший рівень, так би мовити :)
Одна хвилина думок…
читаю не один раз.
дякую, Костя :)
я рада, що ти відчув фрагменти цього вірша і моїх думок…