Категорії
вірші про життя вірші про жінок вірші про кохання мої вірші

Майбутнім стінам

Ми не можемо передбачити нашого майбутнього і в якому місті ми опинимося завтра
Мої роздуми про стіни і майбутнє. Фото by_dement.eva

Цей вірш не претендує на серця і похвали, загальне розуміння і схвалення. Вірш не для масового читача.

Одна хвилина думок. А точніше планів. Хоча, ні – роздумів.

Послідовність слів, що час від часу мене турбують, не даючи потонути у буденному. Фрагментарнo.

У мене уже є схожий дивний вірш про штори. Тепер буде ще й про стіни.

А що там буде потім?
Напишем на звороті
Напевне, фотографій
А може навіть книг

І те, що буде далі –
Далекі магістралі
Або сусідні стіни…

Хоч краще вже без них –
Без зайвих обіцянок
І завтра буде ранок,
Який ніщо не змінить
Проте, й не поверне
Життя в колишнє русло

Навряд чи вже відпустять
Тебе сміливі мрії
Хоч може ще й мине
Два дні. Або три роки
І буде слово «спокій»
Хотілося? Отримай.
Але одна з умов:
Що ти свободу втратиш,
Натомість будуть стіни.

Хоча…Напевне, варто
Була б лише любов.

2011, лютий

4 коментарі “Майбутнім стінам”

була б лише любов, а стіни…стіни можна і валити) захоплює… протe свободу не віддати, це надто важливо…

описана мною свобода – це те, що у наших головах. Точніше, думках і вчинках… ступінь можливої радикальності поведінки.
Звісно, свобода буде. Але уже не така… інший рівень, так би мовити :)

Одна хвилина думок…
читаю не один раз.

дякую, Костя :)
я рада, що ти відчув фрагменти цього вірша і моїх думок…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *