Про назву. Оригінально – я згодна. У простому і провінційному слові «райцентр» знайти таке нове звучання… Після прочитання книги я чомусь вирішила, що як і зазвичай – робоча назва твору була інша, а над цією авторка думала довгими і безсонними ночами.
Про обкладинку
Занадто одягнене жіноче тіло, у порівнянні із попередніми обкладинками книг Люко Дашвар. Обкладинка у якійсь модній рожево-фіолетовій гамі. Поза жіночого тіла наштовхує на думки, що книга має перевернути світ з ніг на голову.
Про зміст
Я залишилася у якомусь змішаному стані після прочитання «РАЙ.центру». З одного боку – є сюжетні лінії. Аж занадто багато, як на мене :).
- Сюжет студентів, народних депутатів, їх помічників та їх PR-менеджерів, синів, ворогів, друзів та дружин, а також лікарів, козаків, комуністів та ще ряду простих українців.
- Сюжетна лінія кохання розумної студентки Л. із Могиляки і красиво неголеного хлопця М. на «Мазераті».
- Сюжет святих душ, які віддали життя за Україну і товстої та зрадливої сучасної еліти.
- Лінія багатого Царського Села і бідного 27-метрового квартирного космосу на Подолі.
- Тут же районний центр із вимкненням електроенергії та столиця, яка вирішує – бути світлу чи ні.
- Сюжет душевної драми Любові та життєвої трагедії Соні, яких і зараз ходить по містам і селам тисячі…
Написано легко і доступно. Але як на мене – трохи забагато казковості та збігів. Було багато сцен, читаючи які я думала: «Так не буває». Але були і такі, коли закрадалася думка: «Так було і у моєму житті»…
Про призначення: аудиторія читачів широка. Але у зв’язку із наявністю жорстокої реальності та картин сучасності – не рекомендується читати особам із слабкою психікою (може викликати депресію), закоханим студенткам із Могилянки (може спричинити фобію Пішохідного мосту через Дніпро), синам народних депутатів (може викликати зайві роздуми над життям), лікарям із районного центру (навіщо читати про своє життя правду?), ну і звісно, дівчатам із іменем Марта.
Моя оцінка: за стобальною шкалою – 90
3 коментарі “Люко Дашвар. Рай.Центр”
Книжка розкішна!!!!!!!!!!
Книга й справді дивна…. але цікава і читається (як і всі книги Люко Дашвар) миттєво)))). Раджу всі її прочитати. Варто знати сучасні реалії.
ps: уже вийшло продовження. Трилогія. “Биті є….” Раджу прочитати.
Дуже Вам дякую, Тетянко! Після такої рекомендації я тепер просто змушена її прочитати :). Та і взагалі – Ви праві, читати Люко Дашвар – одне задоволення :)