Пожовклі в листі бруківки і асфальти.
Дерева втомлені
Між паркових одинаків.
І дні гортаються немов газетні шпальти.
У круговертях фотографій, заголовків, слів.
Ідемо всі по вулицях і справах.
Шукаючи частіш за все утіх,
І кольорів оцих вологих
І яскравих
Не помічаємо
Під площиною власних ніг.
Якось морозно.
Хоча наче ще зарано.
Зима непрохано, але бере своє.
І запах міста листопадовий і пряний.
Їй по-сестринськи осінь в спадок віддає.
Літературний аналіз вірша “Листопадовий вірш” Марини Кузьменко про осінь як перехідний етап між плинністю часу і наближенням зими”
Тематика
Головна тема вірша “Листопадовий вірш” — це зміна пір року, зокрема момент переходу від осені до зими, коли осінь поступово поступається місцем холодній і стриманій зимі. Лірична героїня зображує осінню атмосферу міста, наповнену кольорами, ароматами та певною відчуженістю. Цей перехідний період сприймається як щось неминуче і водночас підсвідомо відчутне, але не завжди помітне в суєті буденності.
Ідейний зміст
Ідея вірша “Листопадовий вірш” полягає в заклику до усвідомлення і споглядання моментів, які оточують нас щодня, але часто залишаються поза увагою через буденні справи і рутину. Лірична героїня звертає увагу на красу осені, яка, попри холод і наближення зими, зберігає особливий шарм і дарує місту запахи та кольори. Цей вірш показує, як важливо цінувати миті та помічати природні зміни, що нагадують про плинність часу.
Образи та символи
- Пожовкле листя на бруківці: символ завершення циклу життя рослин і початку нового етапу — приходу зими. Це також нагадування про крихкість і скороминущість краси.
- Газетні шпальти: метафора плину часу і потоку інформації, який оточує нас, але, як і дні, часто сприймається поверхнево, швидко забуваючись.
- Морозне повітря: передчуття зими, яке символізує перехід до холодної пори року, неминучість змін у природі.
- Запах міста листопадовий і пряний: цей аромат осені стає символом завершення осіннього сезону, як своєрідний “спадок” для зими, що невідворотно наближається.
Мотиви
- Мотив осіннього прощання: зображення втомленої осені, що передає свої права зимі.
- Мотив плинності часу: дні, які “гортаються, немов газетні шпальти”, показують швидкоплинність буденності, яка легко залишається поза увагою.
- Мотив міської осінньої краси: передає атмосферу осені в місті, насичену відтінками і запахами, які створюють особливий настрій.
- Мотив буденної байдужості: люди проходять містом, не помічаючи кольорів та змін природи, що демонструє віддаленість від оточення.
Стилістичні засоби
- Метафори: “дні гортаються немов газетні шпальти” — підкреслює швидкоплинність часу, поверховість і буденність, з якою сприймаються дні.
- Епітети: “пожовкле листя”, “втомлені дерева”, “листопадовий і пряний” — передають атмосферу осіннього міста, кольорову палітру і теплі аромати, що асоціюються з осінню.
- Персоніфікація: “Зима… бере своє”, “осінь… віддає” — уособлення сезонів підкреслює їхню співпрацю і неминучість змін.
- Анафора і паралелізм: повтори у “шукаючи… не помічаємо” підсилюють відчуття рутинності буднів і вказують на те, що люди зазвичай не звертають уваги на деталі.
- Контраст: між барвистою, живою осінню і наближенням холодної зими, що додає меланхолійного настрою віршу.
Композиційна структура
Вірш “Листопадовий вірш” побудований як опис моменту спостереження за зміною сезонів і реакцією міста на осінь, що відходить. Спочатку йдеться про осінні вуличні пейзажі, пожовкле листя і “втомлені дерева”. Потім у тексті з’являється елемент протиставлення, коли холодний подих зими стає все помітнішим. Завершується вірш фразою, де осінь “віддає” свій спадок зимі, що підкреслює змінність і циклічність природи.
Висновок
Цей вірш відображає настрій осені, яка перебуває на межі зими. Авторка передає атмосферу міського пейзажу, переповненого осінніми відтінками, вологістю і прохолодним передчуттям холоду. Лірична героїня наголошує на цінності миті, в якій люди, на жаль, занадто зайняті буденними справами, щоб помітити красу навколо. У такий спосіб вірш пробуджує у читача усвідомлення важливості моменту, спонукаючи звернути увагу на красу повсякдення.