Хочеться намалювати.
Або хоча б розповісти.
Можна у межах кімнати.
Чи десь далеко за містом.
Варто лише подивитись.
Хоч важливіше – побачить.
Крізь біло-лагідний ситець
Серце і рідне, й гаряче.
Слухай, нам треба почути
Правду, заховану в тиші.
Хочу до болі у грудях,
Щоб народилися вірші.
Або хоча би картини.
Бачиш, взаємність важлива
Ти все ще віриш у стіни?
Ні, їх нема.
Вір у диво.
Справжність – вона непідробна.
І в почуттях все так само.
Знай, я на інше не згодна.
Лише до безтями…
10 коментарів “Лише до безтями”
класно
Дякую Вам, Христя! %)
Класний вірш. Аж сльози на очах ?
Люблю Вас, Марино
wow! wow! wow! прикольні вірші. wow!
Дарино, дякую! У Вас такі жваві та чудові коментарі ;). Super!
Ідеально
Дякую, Ярик ;)
Дуже гарний вірш! Дякую!!!?
Дякую Вам навзаєм, Євгеніє ;)