Учора попросила у осені красивого завершення останніх листопадових днів.
Щоб їй було повністю зрозуміло чого саме я хочу – додала вищерозміщену фотографію.
Вона сказала, що постарається.
І от сьогодні встаю зранку, дивлюся – а за вікном, ну приблизно це що і просила, тільки якесь сіре, сумне і неяскраве.
Я зібрала усю свою внутрішню силу, порахувала подумки до десяти, щоб не висловлювати осені моє незадоволення побаченим, а тоді все-таки наважилась.
Кажу їй: “Осінь, я ж хотіла, щоб усе було яскраве і гарне, щоб і дощ був веселий, і парасольки різнокольорові… А ти оце так зі мною.”
На що осінь мені тихо відповіла: “Вибач, але це не я – це все життя… У нього фарби закінчилися”
Після таких аргументів у мене не було жодних сил на контратаку.
Тож я сіла, ще раз сумно глянула на різнокольорове фото і змирилася.
А щоб змирятися було легше я про всяк випадок записалася на курси художників-аматорів :).
А ще щоб змиряння було безболісним я купила собі фарби і мольберт :).
І на завершення, щоб остаточно змиритися і подібні бажання більше не надокучали мені, сиджу оце зараз, вчуся малювати кольорові дощі і гарні парасольки :).
Так що висновок один – якщо у тебе немає життя, як на картинці – треба з цим змиритися і мовчки робити все від себе залежне, щоб картинки малювали уже усі інші, із твоєї реальності.
In English
Yesterday I asked autumn to make nice last November days.
To explain exactly what I want I had attached this photo.
She said me that she would try.
So today I woke up in the morning, looked outside… Well, I had seen the same picture what I had asked about but in gray and sad colours.
I gathered all of my mental strength, silently counted to ten, just not to express my dissatisfaction with what I had seen. However, I dared.
I told her: “Autumn thank you for your picture but I wanted everything to be bright and beautiful, I wanted cheerful rain and colorful umbrellas …”
Autumn quietly replied: “Sorry, but it is not me – it is a life … Life’s paints have ended”
After these arguments I had no energy to counterattack.
So I sat down again, sadly looked at this photo and humble myself with everything.
However, in order to put up with everything easier I signed up for courses of amateur artists, just in case, of course :).
Moreover, to make the process of humbling more painless I have bought a paint and an easel :).
Finally, to forbid for these desires disturb me, I am sitting now and learning how to draw colorful rain and nice umbrellas :).
So my conclusion is the following: if you do not have your life, as in the picture – you should accept this reality and silently do your best in order to have such life when other people will draw their pictures, just looking to your reality.
2 коментарі “життя як на картинці / life as in the picture”
Ех, якась важка ця осінь))
Завершальний смайлик у Вашому повідомленні мене порадував :)
Значить витримаємо… лишилось якихось там пару коротких осінніх днів!
Дякую Вам, Eva, і тримайтеся!