Кажіть, що любите

Цей вірш про любов я надсилала на
конкурс “Коронація слова-2010″

Кажіть, що любите.
І не мовчіть про щире.
Про те, що гріє ізсередини в душі.

Не треба мовчки…
Бо, хто любить до безміри,
Не потребує ні сонетів, ні віршів.

Лиш ті слова, навіки заповітні.
І те, від чого яскравіша навкруги.

Кажіть, що любите.
Адже думок наших не видно
Для тих, хто справді серцю дорогий
Не пошкодуйте, не змовчіть,
Бо не пробачать
На небі те,
Що на землі в нас не збулось.

Адже слова у нас в житті багато значать.
Просто в цю мить
Скажіть, що любите когось

2010

Погляд Мері

Позначки кохання

11 коментарів “Кажіть, що любите”

чудовий вірш =*
мені дуже подобається)))

Здається, я тепер розумію, хто поставив моєму віршику “Кажіть, що любите” пять зірок :)
Дякую, Юля!

справді гарна робота… зачепило щось у грудях, заставило задуматись. Дякую за вільний доступ(від себе додам – варто читати під пісню I can fly)))
Респект автору!!!

Дякую Вам, Богдане :).
За те, що подарували мені посмішку своїми словами і за те, що завдяки Вам я тепер знаю, що вірш “Кажіть, що любите” звучить набагато яскравіше під цю гарну пісню :).

Дуже гарний вірш……. Його по-справжньому зрозуміє лише той, хто кохає, кохає щиро і непідкупно……

Дякую Вам, Весна :)
За те, що Ви порадували мене своїми дуже поетичними словами (Ваші рядки “хто кохає щиро і непідкупно” я тепер вважатиму для себе афоризмом – дуже гарно сказано :)!
А ще я дякую Вашій тезці – Весні за те, що вона нарешті прийшла в моє життя :)