2

Йде дощ

Йде дощ. Вірш, написаний першому осінньому дощу... Відчуваю, що їх буде багато. Photo: Gabriele Diwald
Вірш, написаний першому осінньому дощу… Відчуваю, що їх буде багато. Photo: Gabriele Diwald

Йде дощ,
Треба дивитися у даль.
Під час дощу
Треба подумати про маму.
Дощу невидима
Краплинчаста вуаль
Штовхає до думок.

Хто поряд з нами
І до всіх тих, кого уже нема.

Йде дощ.
Я відкладу усе на потім.
Під час дощу
Чомусь рука немов сама
Виводить строфи віршів на звороті.

Так підсвідомо.
І без дозволу думки
Зявились у душі у мене вперше.
Йде дощ.
Треба дивитися у даль.
Після дощу (так кажуть) стане легше.

Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло ?

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і як тільки збірка приїде додому з друкарні, я вас поінформую ? ✉️ ?

Хочеться почитати щось схоже? Думаю, ось це має сподобатися ;)


Написане під дощем
Задощило у нас на Подолі
життя як на картинці / life as in the picture
розмови під парасолькою
Щось задощило на душі

Марина Кузьменко

Привіт, мене звати Марина. Я час від часу віршую і пишу сюди.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *