Про назву. Десь я читала, що назва для кращого запам’ятовування не повинна складатися більше, ніж з трьох слів. Ірен Роздобудько вирішила продемонструвати вольовий протест цьому правилу, назвавши п’ятьма словами, та ще й однією комою :)
Про обкладинку
Особливих емоцій не викликала. Ніякого асоціативного ряду із назвою і змістом помічено мною не було. Симпатичненька та і все.
Про зміст.
Знаєте що таке “криза сьомого року сімейного життя“? Якщо ні, то після прочитання цієї книги складеться враження, що Мирослава і її супер-Вадим одружені саме стільки.
Точніше, судячи по стану психологічного конфлікту їх шлюб оцінюється десь років на сім…
Хоча, я почала не з того :).
Якщо Вам ставили колись невірний діагноз у лікарні, то з перших рядків ця книга стане рідною. Оскільки мені такий діагноз ставили, тому я відразу зрозуміла роздуми цієї жінки.
Звісно, трохи багато екстремальних ситуацій описано як на один день…
Але читається дуже добре і формат “метро/книги” дає можливість за пару днів у метро або іншому транспорті прочитати все, що Ірен Роздобудько хотіла сьогодні :)
До речі, усім, хто читав цю книгу, врізається в пам’ять епізод із новорічними закупівлями і олією…
Про призначення. Тим жінкам, які у своєму шлюбі відчувають сьомий рік. Тим жінкам, які звикли робити усе правильно і дуже добре. Тим жінкам, у кого в житті поставлено невірний діагноз. Тим жінкам…
Моя оцінка: за стобальною шкалою – 96