Та фраза мене зачепила.
Точніше, я за неї зачепилася.
Бо вона в останні дні нависала наді мною, тільки я не мала часу її сформулювати для себе.
А тут ти.
Ти всього лиш зазначила: “…і все наче гаразд, але серце підказує, що вестися не варто”
Звісно, твій контекст з моїм аж ніяк не поєднується.
Бо у тебе – проза життя.
У мене – поезія реалій.
Але в оцих двох словах “серце підказує” я відчула свій порятунок…
У школі нас вчили рахувати.
Після школи, керуватися логікою та цифрами.
На роботі – досягати KPI, OKR, SMART-цілі з Agile-методологією і ще цілий словник усяких абревіатур та потрібностей.
Ніхто не говорив про серце чи про інтуїцію.
Звісно, окрім Roxette, яка уже багато десятків років співає своїм п’янким голосом “Listen to your heart“
Але сьогодні ти мені нагадала, що інтуїція – вона дана людині на біологічному рівні.
Для виживання.
Для того, щоб ми відрізняли своїх людей від не-своїх.
Дякую тобі.
Моє серце підказало, що я маю написати все це тут.
Напевне, щоб для іншої хорошої людини оці слова стали нагадуванням.
Слухай своє серце ❤️
Один коментар до “і ти мені сказала”
Я дякую кожному, хто дочитав аж до цього місця :). Навіть, якщо у Вас немає можливості залишити коментар – я щиро вдячна за візит!